І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Останній рейс — і сівбу закінчено! (Фото Укрінформ.)
Торік у ці дні тільки починали ранньовесняний цикл робіт на полях Луганщини. Сьогодні їх уже закінчують. На початок квітня засіяно 94% запланованих площ ранніх зернових та зернобобових, або, якщо в гектарах, — 162,3 тисячі. Причому деякі райони план навіть перевиконали. Рекордсменом виявився Новоайдарський район: 109%. Не відстають і роботи з підживлення озимини. Показники майже ті ж самі: 160,3 тис. га, або 90% до плану. Мабуть, важливим є те, що в передовиках, так би мовити, йдуть північні райони області, де зосереджена більша й найкраща частина ріллі. У південній, промисловій її частині, землі менше, та й ландшафт не надто дозволяє розгорнутися потужній техніці.
Особливістю цієї весни стало те, що нормально перезимували всі 100 відсотків посівів. Начальник головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Олександр Ольшанський, який пропрацював у цій галузі вже 36 років, не пригадує подібного феномену. Однак це стосується лише пошкоджень рослин від морозу. На жаль, існують інші, не надто приємні фактори. Наприклад, до того, як у лютому випав сніг, багато розмов ходило про лютування на полях мишоподібних гризунів. Потім випав сніг (знову ж таки, переважно на півночі області), вдарили сякі-такі морози, і про мишачу загрозу говорити перестали. Головний аграрій області з цього приводу не заспокоїв, однак сказав, що на врожай чатують інші небезпеки.
Тепла зима принесла хвороби рослин, Олександр Петрович перелічив їх мало не з десяток, тому селянам доведеться більше, ніж зазвичай, витрачатися на фунгіциди. Однак не все так погано: оскільки посіви вижили й вистояли, їм бур'ян не так страшний — вони його самі заглушать. А отже, можна буде зекономити на гербіцидах.
Якщо вже йдеться про економію, я спитав у співрозмовника про те, наскільки охоче сьогодні співпрацюють із селянами місцеві банки. Виявляється, не тільки охоче співпрацюють. За словами пана Ольшанського, сьогодні між банками навіть існує певна конкуренція:
— Раніше ми билися за 18% річних для селян (загалом давали під 24%), сьогодні 17 — не проблема. А деякі навіть таємно домовляються із господарствами про кредити під 14 відсотків.
Я попросив назвати лідера в цьому «капіталістичному змаганні». Відповідь дещо здивувала: це — Ощадбанк. Утім про конкретні цифри ми не говорили. Єдина «комерційна таємниця», яку «видав» головний начальник агророзвитку, це загальна сума кредитів. На сьогодні банки виділили 100 млн. грн. — із запланованих 120-ти.
— На рік?
— Ні, тільки на посівну.
— А як вчасно селяни розраховуються?
— Якщо господарство «на плаву» — а таких переважна більшість, то — без особливих проблем.
Тут я згадав, як днями журналісти відвідували одну з найбільших птахофабрик краю. Директор її поскаржився, що уряд відмовився відшкодувати відсотки з кредитів, які бралися у 2006 році. Мовляв, попередній міністр АПК закликав брати гроші під реконструкцію й обіцяв компенсувати все, а тепер Кабінет Міністрів прийняв якусь хитру постанову...
— Річ у тім, що в минулому році був виділений ліміт на відшкодування. Для Луганщини він склав 5,1 млн. грн. Хто в цей ліміт вклався, той гроші отримав. Очевидно, птахофабрика не вклалася. До речі, цього року ліміт збільшено майже в чотири рази — 19,6 мільйона.
Узагалі, якщо говорити про підтримку аграріїв державою, остання сьогодні свої зобов'язання начебто виконує. За цільовими програмами підтримки аграрного комплексу в область уже надійшло 23,9 млн. грн, iз яких селяни встигли використати 18,7 мільйона. Причому на кожен гектар посіву озимини дотації — а це 8,5 млн. гривень — вони використали стовідсотково, на здешевлення мінеральних добрив (1,3 млн.) на 85%, за здану худобу та птицю (6,9 млн.) — на 88 відсотків. А от із власними працівниками сучасні поміщики розраховуються дещо гірше, ніж із кредиторами. Настільки, що проблемою змушений займатися голова облдержадміністрації.
На нараді з питань АПК Олександр Антипов навів такі дані: на 1 березня т.зв. економічно активні господарства мали борги з заробітної плати в сумі 2,6 млн. грн. З початку року вона збільшилася на 204 тис. грн., а в порівнянні з попереднім місяцем — узагалі на 435 тисяч. Та ще й перед Пенсійним фондом заборгованість складає 5,7 мільйона. Чи допоможуть «кардинальні заходи», які голова області доручив ужити своїм підлеглим у районах?
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>