І знов неступленим півкроку залишається...

      Третій рік поспіль український клуб пробився до квартету кращих команд Європи, що виступають під егідою Міжнародної федерації баскетболу. Після двох спроб «Києва» настала черга «Азовмашу», але й маріупольці трохи не дотягнулися до омріяного трофея.

Півфінал — не межа

      Для іспанської Жирони «фінал чотирьох» Єврокубка ФІБА став найбільшою спортивною подією в історії міста. Чемпіона України в Каталонії зустрічали як аутсайдера, але «Азовмаш» таки змусив суперників ставитися до себе з повагою. Вже у першій чверті півфінального двобою з уславленим італійським «Віртусом», більше відомим під попередньою назвою «Кіндер», підопічні Рімаса Гірскіса забезпечили собі перевагу в 15 очок.

      В умовах, коли команда з Болоньї прикрила лідера «Азовмашу» американця Ель-Аміна (він набрав незвичні для себе 7 очок), роль перших скрипок заграли грек Панайотіс Ліаделіс і ще один представник США Рікардо Пауелл. Добре, що й Байрамович із Ліщуком сказали своє вагоме слово, інакше б українська команда не втримала свою перевагу. А визначилася вона в підсумку лише одним пунктом, та й то завдяки тому, що на останніх секундах м'яч, пострибавши по нашому кошику, вискочив із нього «на волю», віддавши перевагу українському інтернаціоналу, а не італійському.

      Так само і в другому півфінальному матчі п'ятниці перемогу святкував той, хто більше цього хотів. Господарі турніру на шляху до першого в своїй історії трофея просто змели з майданчика більш іменитий «Естудіантес».

Гонитва, що завершилася невдачею

      У вирішальному двобої маріупольці знову вважалися аутсайдерами, хоча іспанські фахівці вже значно обережніше підходили до оцінки шансів «Жирони» на підсумковий успіх. Однак 5500 глядачів, які виклали за квитки від 80 до 150 євро, вимагали від своїх улюбленців виграти трофей. А гості з берегів Азова підтвердили, що можуть на рівних змагатися із третьою командою іспанського чемпіонату. Щоправда, мистецтво перемагати у фіналі «Азовмаш» ще має опановувати.

      У стартових п'ятірках суперників вийшло тільки по одному баскетболісту з країни, яку клуби представляють: у нас — українець Сергій Ліщук, з іншого боку сербський наставник каталонців Светислав Пешич випустив лише Віктора Саду.

      Азовці не зніяковіли й повели в рахунку — 9:5. Щоправда, ця перевага виявилася для них найбільшою в усій зустрічі. На старті переконливо працювали Ліаделіс і Ліщук, який змусив сфолити на собі п'ять разів лише у першій чверті, а от надалі вони довго чекали підтримки від партнерів.

      Гірскіс змушений був навіть випустити замість американця Рікардо Пауелла молодого Ігоря Локтіонова. А господарі тим часом розбивали зонний захист «Азовмашу» й бомбили кошик із-за шестиметрової лінії. Особливо постарався 35-річний (!) американець Аріел Макдональд, якого в підсумку визнали найбільш корисним гравцем поєдинку. Активно старався й Марк Газоль — брат По Газоля, форварда «Мемфіса», чемпіона світу у складі збірної Іспанії. Також кидалося у вічі, як добре фізично підготовлені «помаранчеві», які постійно пресингували українську команду.

      Програвши перші 10 хвилин, маріупольці постійно знаходилися у ролі наздоганяючих. То відпускаючи «Жирону» у відрив (41:54) після вдалих дій італійського ветерана Грегора Фучки, то влаштовуючи ривок 12:1 і наближаючись впритул. При цьому хлопці Гірскіса суттєво програвали за підборами й занадто багато фолили, внаслідок чого зарано залишили майданчик Ліщук і Ботічев. Несподіваний порятунок міг принести угорський центровий нашої команди Роберт Гуляш, який сенсаційно для всіх двічі закинув триочкові, а потім поставив «горщик» Газолю. І тим не менше фінал, події в якому розгорталися за всіма канонами детективу, завершився на користь іспанців.

      «Гойдалки» з перевагою господарів у 1—3 очки хитнулися у їхній бік остаточно після встановлення рівноваги — 67:67. Дві невдалі дії Ліаделіса та Байрамовича — і «Жирона» зусиллями гравців із лави запасних створила ривок — 8:0, який і вирішив долю «Срібного кошика» на користь команди Пешича.

      Кинути камінь у город маріупольців не підніметься рука, хоча при бажанні завжди можна знайти «якби», які могли б повернути результат в інший бік. Колектив із Донеччини дійшов до фіналу престижного єврокубка й лише трохи програв господарю вирішальних матчів. Головне, щоб це досягнення не стало для «Азовмашу» тим, що його вболівальники згадуватимуть як найбільший успіх. Команда має розвиватися далі, адже історія все-таки найбільше любить і запам'ятовує саме переможців.

ТАБЛО

Єврокубок ФІБА. Чоловіки.

«Фінал чотирьох» (Жирона, 13-15 квітня)

Півфінали. «Жирона» (Іспанія) — «Естудіантес» (Іспанія) — 89:58

«Азовмаш» (Маріуполь, Україна) — «Віртус» (Болонья, Італія) — 74:73 (29:14, 21:21, 8:17, 16:21; Ліаделіс (24), Пауел (16), Ліщук, Байрамович (по 11) — Бест (14))

Матч за третє місце. «Віртус» — « Естудіантес» — 80:62

Фінал. «Жирона» — «Азовмаш» — 79:72 (17:15, 23:21, 19:19, 20:17; Макдональд (25), Газоль, Фучка (по 12) — Ель-Амін (16), Ліаделіс, Байрамович (по 15), Гуляш (12)).

Українська чоловіча суперліга

«Плей-оф». 1/4 фіналу (перші матчі)

«Київ» — «Миколаїв» — 88:52 (Ранчич (19) — Чаусов (15))

«Хімік» — «Сумихімпром» — 94:74 (Лепоєвич (22) — Коженець (16))