Цвіти й не пахни

14.04.2007
Цвіти й не пахни

Ось вона — окраса джунглів Південно-Східної Азії.

      Раффлезія — це рослина-паразит з найбільшими у світі квітами, яка водночас зовсім не має листя, стеблини і коренів. Походження раффлезії протягом тривалого часу було для вчених загадкою. І ось нещодавно група американських ботаніків і молекулярних біологів провела філогенетичне дослідження, з'ясувавши дещо з історії виникнення цієї дивовижної квітки, пише журнал Science.

      Сама раффлезія зустрічається лише в джунглях Південно-Східної Азії і паразитує на ліанах. Відома вона завдяки своїм величезним (до метра в діаметрі і до 7 кг вагою) квітам, які на вигляд і на запах нагадують м'ясо, що гниє, і запилюються мухами.

      Квіти — це чи не єдине, що залишилося у раффлезії від звичайних покритонасінних рослин. Пристосувавшись до паразитування у тканинах ліан, раффлезія втратила корені, листя і стебло, а також здатність до фотосинтезу. Ці особливості раффлезії поставили  ботаніків у складне становище: у їхньому розпорядженні майже не виявилося морфологічних ознак, на основі яких дивовижну квітку можна було б віднести до тієї або іншої групи дводольних рослин. Єдиний орган, що зберігся у раффлезії — квітка — настільки сильно гіпертрофована, видозмінена і спеціалізована (пристосована до досить специфічного способу запилення), що на її основі впевнено визначити місце раффлезії у рослинному світі виявилося неможливо.

      Тоді вчені вдалися до молекулярної філогенетичної реконструкції, яка засвідчила, що раффлезія належить до родини молочайних (Euphorbiaceae), хоча за своєю будовою цей паразит зовсім не схожий на інші рослини згаданої родини. Цей висновок був несподіваним для науковців, оскільки жодна з рис будови раффлезієвих не вказувала на таку спорідненість. Більш того, майже в усіх молочайних квіти дуже дрібні. Отримані результати свідчать, що на ранніх етапах еволюції раффлезієвих збільшення квітки йшло «ударними» темпами. На думку вчених, діаметр квітки збільшився у 80 разів протягом 46 мільйонів років.

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>