Краще пізно, ніж ніколи

      Зазвичай час підсумовувати прожите за 365 спортивних днів настає в останні миттєвості року, що минає, або в перші тижні наступного. Українські ж чиновники цього разу добряче «загальмували», провівши вшанування героїв 2006-го лише позавчора, коли у всіх на слуху успіхи українців на аренах, здобуті вже в першому кварталі нового року.

      Можливо, це якось пов'язане із назвою акції, з якою НОК і профільне міністерство молоді, сім'ї і спорту ніяк не можуть визначитися. Не випадково, що плуталися не тільки ведучі вечора, а й самі чиновники, називаючи спортивне дійство то дебютним, то традиційним. Вшанування проводиться в різні часи під різними назвами — цього разу воно звалося «Герої спортивного року». Поспішна організація заходу впадала в око — декорації були схожі на ті, що обрамляли церемонію вручення легкоатлетичної премії «Афіна», зіркових гостей з інших сфер було надто мало (хоча, скажімо, прийшла співачка Ніна Матвієнко, яка зізналася, що в молодості, попри маленький зріст, займалася... баскетболом), а зал муляв око порожніми місцями. Телеканалу «Мегаспорт», який вів запис iз київського Міжнародного центру культури й мистецтв, доведеться добряче попрацювати, щоб приховати ці недоліки...

      Зачитуючи звернення до присутніх Президента й Прем'єр-міністра, урядовці назвали доброзичливу атмосферу, що панує поміж атлетів, прикладом для протистояння політичних сторін, яке вирує за ліченi метри від місця спортивного свята.

      У дев'яти з десяти номінацій переможців називала нещодавно створена Академія спорту, до складу якої увійшли українські олімпійські чемпіони різних років. Ще один приз — «Народний вибір», володар якого визначався за підсумками СМС-голосування, — отримав чемпіон світу й Європи з плавання броварчанин Олег Лісогор. Тут же представники каналу «Мегаспорт», який проводив опитування, запропонували впровадити звання народного спортсмена України, як у мистецтві.

      А от фахове журі на першу сходинку за підсумками минулого спортивного року поставило чемпіона світу, срібного призера чемпіонату Європи у бігу на 1500 м Івана Гешка. Зі сцени він передав привіт усім зі свого буковинського села.

      Серед жінок чемпіонка світу у вправі на колоді гімнастка Ірина Краснянська випередила володарку світового «золота» з легкоатлетичного п'ятиборства Людмилу Блонську та бронзову призерку Олімпіади в Турині біатлоністку Лілію Єфремову. При цьому чоловік і тренер Єфремової Костянтин Вайгін отримав за дружину спеціальну нагороду «Олімпійська гордість України», якої удостоїлися, крім Лілії, також Олена Грушина й Руслан Гончаров. «Бронзові» фігуристи постійно трималися разом, спростовуючи чутки про їхнє розлучення.

      Кращим тренером академіки визнали Інну Коробчинську — наставника гімнастки Краснянської, яка просто на сцені так розчулилася, що розплакалась.

       Футбольна збірна України — чвертьфіналіст чемпіонату світу — була представлена лише в номінації «Команда року». Але несподівано поступилася першим місцем чоловічій збірній шаблістів, яка на світовій першості виборола срібні медалі. Футбольний тренер Олег Блохін на це не образився, а заявив, що треба підніматися ще вище, щоб здобути призи. Ведучі церемонії, відчуваючи брак поваги до футболістів (а у залі були лише київські динамівці), вирішили їх привітати просто так, піднявши на ноги й вимагаючи оплесків від глядачів.

      «Сенсацією року» назвали чемпіона світу з вільної боротьби, екс-росіянина Ібрагіма Алдатова, який на першому ж турнірі під українським прапором здобув золоту медаль. Конкуренцію йому намагалися скласти молоді чемпіонки Європи — плавчиха Ганна Хлістунова та стрибунка у воду Юлія Прокопчук.

      У категорії «Сильні духом» призом вшанували чотириразову чемпіонку Паралімпійських ігор Олену Юрковську. Хоча, як сказала народна артистка Ніна Матвієнко, котра вручала нагороду, відзначати варто всіх претендентів на приз. У цій номінації фігурували також Олена Акопян і Олександр Іванюхін, але вручити їм бодай якісь відзнаки організатори чомусь не додумалися.

      Ніна Уманець  стала «кращим організатором» 2006 року. Так оцінили її роботу на місці заступника департаменту спорту в профільному міністерстві. А керівник Національного драматичного театру ім. Івана Франка Богдан Ступка вшанував семиразового олімпійського чемпіона гімнаста Бориса Шахліна як володаря призу «Спортивна слава України».

      Отримавши нагороди й настанови не почивати на лаврах, спортсмени розбіглися по місцях своїх тренувань. А от організаторам цієї акції слід-таки замислитися над тим, як проводити її під стійкою назвою й у визначені терміни, а не вигадувати велосипед, знецінюючи таким чином високу відзнаку.