Три зоряні ювілеї

      Не всі, напевно, знають, що традиція відзначати День космонавтики народилася не в партійних кабінетах і навіть не в Зоряному містечку, а в піонерському таборі «Артек». 12 квітня 1962 року — рівно через рік після польоту Юрія Гагаріна — усі тодішні мешканці «Артека» взяли участь у заході під назвою «Свято неба». Нині в Міжнародному дитячому центрі «Артек» триває зміна, присвячена 50-річному ювілею Космічної ери людства (перший штучний супутник Землі, нагадаємо, було виведено на орбіту 4 жовтня 1957 року). І назву для неї знайшли відповідну — «Космічна одіссея «Артека». Взагалі, приводів говорити про космос у артеківців у ці дні більш ніж достатньо — 40 років тому в таборі було відкрито Космічну виставку, а ще через 10 років ім'я «Артек» було присвоєне одній із малих планет у поясі астероїдів.

      Напередодні святкування Дня космонавтики до «Артека» завітали перший космонавт в історії незалежної України Леонід Каденюк, а також його російські колеги Юрій Шаргін, Сергій Ревін та Олег Артем'єв, котрі не лише із задоволенням спілкувалися з дітьми, а й взяли участь у запуску в небо 100 моделей різноманітних літальних апаратів, виготовлених руками «артеківців». Ну й, звісно ж, гості відвідали космічну виставку-музей, що є справжньою гордістю «Артека».

      Зазначимо, ініціатором створення цього музею був Юрій Олексійович Гагарін, який неодноразово гостював у «Артеці» й особисто передав сюди багато цікавих експонатів. Його приклад наслідували й інші космонавти. Сьогодні за кількістю раритетів, що розповідають про перший етап підкорення космосу, артеківська виставка навряд чи має конкурентів.

      У першому залі найцікавіше — тренажери, на яких тренувалися майбутні космонавти. На відміну від більшості музеїв, тут до експонатів можна не просто доторкнутися руками, а й випробувати їхню дію на собі. Більше того, іноді відвідувачам навіть дозволяють приміряти справжній космічній скафандр, який побував у космосі!

      Зазвичай не тільки серед дітлахів, а й серед дорослих багато бажаючих випробувати свій вестибулярний апарат у кріслі, на якому тренувався космонавт Павло Бєляєв (він здійснив свій політ на кораблі «Восход-5» у травні 1965 року, і саме під час цього польоту Олексій Леонов першим у світі вийшов у відкритий космос). Поряд експонується ще одне тренажерне крісло — на ньому тренувалися космонавти вже в 70-х роках. Це крісло крутиться зі швидкістю 70 обертів на хвилину. Під час тренувань кандидата в космонавти крутили 20 хвилин в один бік, потім стільки ж — в інший. І після цього майбутній підкорювач космосу повинен був безпомилково відповісти на низку питань з теорії польотів, розв'язати кілька складних математичних задач і виконати фізичні вправи!

      Крім тренажерів і макета ракети ГІРД, з якої почалося все вітчизняне ракетобудування, у першому залі увагу привертає чудернацький міні-скафандр. У ньому в березні 1961 року в космос літала собачка Чорнушка. Цей політ провели в межах підготовки знаменитого гагарінського старту. Разом із Чорнушкою в космосі тоді побував і нашпигований вимірювальною технікою манекен, якого космонавти прозвали Іваном Івановичем. Цей манекен, та ще й оснащений тренувальним скафандром, який належав самому Гагаріну, також представлений у музеї.

      У другому залі відвідувачі мають змогу побачити й інші скафандри та одяг, в якому працюють і тренуються космонавти, а також нашивки зі скафандрів різних космічних експедицій, поштові марки й конверти «космічної пошти» (їх погашено в космосі спеціальними штемпелями), вимпели і значки експедицій, фотографії космонавтів. Є також точна копія корабля «Восток» у масштабі 1:3. Але чи не найціннішим експонатом цього залу є парашут, на якому Юрій Гагарін приземлився після свого історичного польоту. В ті часи система м'якої посадки була ще недостатньо розвинена, тому космонавти на висоті 7 км катапультувалися і приземлялися окремо від корпусу корабля.

      Особлива гордість музею — справжній «Луноход». Підкреслимо, не макет, не копія, а рідний брат того самого «Лунохода-1», що нині навічно припаркувався на Місяці. У цьому ж залі представлено точну копію першого штучного супутника Землі, виготовлену на тому ж заводі і з тих же прес-форм, що й апарат, який відкрив космічну еру людства.

      Є в музеї й зразки космічної їжі. Найбільше захоплення (особливо у дорослих відвідувачів) викликають прозорі пластикові контейнери, в яких, згідно з маркуванням, міститься горілка «Столична» і настоянка горобини на коньяку. Співробітники музею запевняють, що вміст цих контейнерів автентичний і що на космічні напої ніхто з них не спокусився.

      Зауважимо, надзвичайно цікаві експонати є й у запасниках музею, зокрема скафандр  «Беркут», у якому працював у відкритому космосі Олексій Леонов. До кінця 80-х років «Беркут» був складовою частиною діорами, що розповідала про цю історичну подію. Потім на її місці встановили іншу діораму, а скафандр віддали на реставрацію до Центрального музею космонавтики. Москвичі, одержавши безцінну реліквію, хотіли її привласнити, і керівництву «Артека» довелося докласти немало зусиль, щоб повернути експонат. Як запевняють співробітники виставки, скафандр Леонова незабаром знову буде виставлений для огляду.

      Космічна виставка-музей поповнюється і нині. Останні її надбання розповідають про проект «Морський старт», активною учасницею якого є Україна, та про політ першого астронавта незалежної України Леоніда Каденюка. Співробітники музею впевнені, що його фонди будуть поповнюватися й надалі. Адже серед сьогоднішніх артеківців обов'язково знайдуться майбутні підкорювачі космосу, які не забудуть свій табір і рано чи пізно, але підкинуть для виставки кілька камінчиків iз Марсу чи рідкісних кристалів з астероїда, який названо гордим ім'ям Артек.

Дмитро ПОЛЮХОВИЧ.