Сотні мільйонів — для «Регіонів»

11.04.2007

«Антикризова» коаліція, схоже, не сумнівається, що правити їй у країні залишилося недовго. І тому кожен новий день намагається використати з максимальною для себе користю. Оскільки для уряду Віктора Януковича «дерибан» державних грошей завжди був і залишається головним напрямом діяльності, нині ми стаємо свідками нових і нових схем, як можна «викачати» кошти з державної кишені.

У нашому розпорядженні є чотири дуже цікаві документи, які чудово ілюструють одну із таких схем.

Бізнесмени, які займаються імпортом продукції в Україну, чудово знають це правило: перед тим, як завезти товар, вони змушені сплатити на рахунок митниці частину коштів. Сума приблизно дорівнює податку на додану вартість, яку їм доведеться віддати державі. Логіка законодавців тут зрозуміла: гроші опиняються на державному рахунку заздалегідь, і обдурити митну службу вже не вдасться.

Митниця тримає ці гроші на спеціальному рахунку — якщо, скажімо, трапиться якийсь форс-мажор, і товар не перетне український кордон, гроші підприємцю вiдразу ж повернуть. Свого часу ці «завдаткові» кошти обслуговував комерційний банк, а потім було вирішено перевести їх до Державного казначейства — структури, яка безпосередньо підпорядковується Міністерству фінансів. Коли ухвалювали таке рішення, ніхто й гадки не мав, що невдовзі настане чорний для цього відомства день, і його очолить відомий фахівець із «тіньових» схем Микола Азаров.

Працівники цього відомства шоковані його розпорядженнями, які їм доводиться виконувати — субординація, нічого не поробиш. Інструкції, правові норми, зрештою, нормальна людська логіка анітрохи не впливають на дивовижні за своїм цинізмом рішення, які міністр примушує ухвалювати своїх підлеглих. Адже усе перелічене — ніщо, придорожній порох, якщо на рахунку ваблять око круглі суми, а у житті так зручно користуватися не законами, а «понятіями».

Першою ластівкою була епопея з відмовою Миколи Яновича фінансувати Міністерство закордонних справ, коли його очолював опальний для «антикризовиків» Борис Тарасюк. Ніхто й слухати не хотів, що гроші, які «заморозив» Азаров, — не його власні, вони належать міністерству, а Державне казначейство просто обслуговує ці рахунки. Сказано «не пущать» — і не пустили! Хоча жодного права так чинити не мали.

Нині виявилося, що тоді Микола Азаров тільки розминався. Нині, коли надійшла команда знайти гроші, він ще раз зумів щиро здивувати своїх підлеглих і всіх тих, хто сподівається на хоча би видимість законності у діях Кабміну.

...30-го березня 2007 року НАК «Нафтогаз України» перерахував на рахунок Енергетичної регіональної митниці 696 мільйонів 924 тисячі гривень. Приблизно таку суму він невдовзі планував сплатити державі у вигляді податку на додану вартість. Енергетична митниця того ж дня перерахувала ці кошти на свій рахунок у Державному казначействі. А далі — трапилося незрозуміле, і майже 700 мільйонів зникли, мов у Бермудському трикутнику.

Другого квітня перший заступник голови державного казначейства О. Даневич підписав листа, який свідчить або про його цілковиту професійну некомпетентність, або про бажання порушити закон. Цікава і сама дата: саме цього дня політичний істеблішмент отримав точну інформацію, що Президент таки розпустить Верховну Раду, і дострокові вибори таки будуть. У своєму листі пан Даневич інформує митну службу, що «розписом доходів Державного бюджету... надходження до спеціального фонду державного бюджету ПДВ... не передбачено». І тому всю суму... відправили назад, нібито на рахунок «Нафтогазу».

Ніхто з експертів, які уважно вивчали ці документи, не міг збагнути — чому звичайний рахунок митниці в цьому листі названо «спеціальним фондом». Як міг чиновник такого рангу «не помітити», що жоден спецфонд тут і поряд не ночував?! Зазвичай у такому випадку державні мужі скаржаться, що їх підставили підлеглі — мовляв, підписував швидко і не бачив, про що саме йдеться.

Але в цій ситуації так сказати не вийде, бо пан Даневич сам підставляє своїх підлеглих: у попередньому листі він ставить завдання перед головним управлінням Державного казначейства в місті Києві — як тільки 696 мільйонів надійде, «зобов'язую... повернути їх на рахунок НАК «Нафтогаз України».

З'ясувати, де знаходяться нині державні 700 мільйонів гривень, без доброї волі пана Азарова буде практично неможливо: з рахунку їх перерахували, а далі... Не виключено, що частину суми, щоправда, незначну, і справді могли повернути в «Нафтогаз». Решта ж таємниче розтанула в імлі. Знайти її, можливо, спробують наступники нинішнього Кабміну. А уряд Віктора Януковича навіть не намагається особливо старанно ховати кінці у воду.