Виявляється, що десятки речей, якими ми користуємося щодня, з'явилися завдяки звичайному випадку. Найбільш відомою «помилкою» було відкриття Америки Христофором Колумбом, який насправді плив у бік Азії. Впродовж останніх років у США стала популярною книга американської дослідниці Шарлотти Джонс «Помилки, які почали працювати». У цій книжці авторка зібрала безліч прикладів помилок, які певним чином вплинули на життя людства. І ось найвідоміші серед них.
1886 року лікар і фармацевт Джон Пембертон намагався приготувати мікстуру на основі витяжки з листя південноамериканської рослини кока й африканських горіхів кола, що мають тонізуючі властивості. Пембертон спробував на смак готову мікстуру і зрозумів, що вона має гарний смак. Він вважав, що цей сироп може допомогти людям, які страждають від утоми, стресу і зубного болю. Фармацевт відніс сироп до найбільшої аптеки американського міста Атланта. Того ж дня були продані перші порції сиропу, по п'ять центів за склянку.
Проте сам брендовий напій Coca-Cola з'явився в результаті необачності. Продавець, який розбавляв сироп, випадково переплутав крани і налив газовану воду замість звичайної. Суміш, яка вийшла, і стала «кока-колою». Втім спочатку цей напій не користувався великим попитом. Протягом першого року виробництва цієї газованої води Пембертон витратив близько 80 доларів на рекламу нового напою, але зміг продати «кока-коли» лише на 50 доларів. А сьогодні «кока-колу» п'ють у величезних кількостях у всьому світі.
Один із найпопулярніших видів печива у США — це печиво з крихтами шоколаду (chocolate-chip cookies). Воно було винайдене у 30-ті роки, коли господиня невеликого готелю Рут Вейкфілд вирішила спекти масляне печиво. Жінка розламала шоколадну плитку і перемішала шматочки шоколаду з тістом, розраховуючи, що шоколад розтане і надасть тісту коричневого кольору і шоколадного присмаку. Проте Вейкфілд не взяла до уваги закони фізики і тому вийняла з духовки печиво зі шматочками шоколаду.
Кухар Джордж Крам винайшов цю популярну перекуску 1853 року. Якось один із відвідувачів поскаржився, що його картопля порізана занадто товстими шматочками. Тоді кухар узяв картоплю, нарізав її товщиною майже в аркуш паперу і підсмажив. Ця смажена картопля так усім сподобалася, що він порекомендував її своїм друзям — і чіпси швидко стали продукцією «широкого вжитку».
Клейкі папірці (Post-it Notes) з'явилися в результаті невдалого експерименту з посилення стійкості клею. 1968 року співробітник дослідницької лабораторії компанії ЗМ намагався поліпшити якість клейкої стрічки (скотчу). Він отримав густий клей, який не всмоктувався в поверхні, що склеювалися, і був абсолютно непридатним для виробництва скотчу. Дослідник не знав, яким чином можна використовувати такий сорт клею і просто відклав його «про запас». І лише через чотири роки один з його товаришів, який у вільний час співав у церковному хорі, згадав про цей клей. І попросив дати йому трохи для приклеювання паперових закладок, які постійно випадали з його книги псалмів. Так він почав користуватися закладками, які приклеювалися, не пошкоджуючи при цьому сторінок. 1980 року Post-it Notes вперше з'явилися у продажу.
1844 року винахідник Чарльз Гудійр випадково відкрив рецепт виготовлення гуми, яка не розм'якшується у спеку і не стає крихкою на морозі. Нова технологія отримала назву вулканізація. Гудійр протягом багатьох років безрезультатно намагався поліпшити якість гуми, на той час украй примхливого і незручного матеріалу, проте випадково нагрів суміш каучуку і сірки на кухонній плиті. Відкриття процесу вулканізації гуми стало поштовхом до розвитку електропромисловості, оскільки гума є чудовим ізоляційним матеріалом.
Цей пристрій, який зберігає життя мільйонам людей, що страждають від захворювань серця, був винайдений випадково. 1941 року інженер Джон Хоппс на замовлення воєнно-морського флоту США здійснював дослідження в галузі гіпотермії. Йому було поставлене завдання знайти спосіб максимально швидко обігріти людину, яка довгий час перебувала на морозі або в холодній воді. Хоппс намагався використовувати для розігріву високочастотне радіовипромінення і випадково помітив, що серце, яке перестало битися в результаті переохолодження, може бути знову «запущене», якщо його стимулювати електричними імпульсами. 1950 року, на основі відкриття Хоппса, був створений перший кардіостимулятор. Він був великим і незручним, а його застосування часом призводило до появи опіків на тілі хворого.
Медик Уїлсон Гретбайтч здійснив друге випадкове відкриття. Він працював над створенням пристрою, який повинен був записувати серцевий ритм. Проте одного разу випадково вставив у пристрій непідходящий резистор і помітив, що в електричному ланцюгу виникли коливання, які нагадували ритм роботи людського серця. Через два роки Грейтбатч створив перший кардіостимулятор, що вживлювався, подаючи штучні імпульси для стимуляції роботи серця.
1928 року шотландський учений Олександр Флемінг помітив, що пліснявий грибок пеніцилін заразив один з його зразків із хвороботворними бактеріями стафілококу, який він залишив біля відкритого вікна. Флемінг вивчив зразок під мікроскопом і помітив, що пліснява знищувала бактерії. Важливість відкриття Флемінга стала зрозумілою лише 1940 року, коли у світі було розпочато дослідження нового типу ліків-антибіотиків. Нині антибіотики дуже широко застосовуються в медицині і складають близько 15 відсотків усіх ліків, що продаються у світі.
Торговець Сільван Голдман винайшов перший візок для покупок 1936 року. Голдман був власником великого продовольчого магазину в місті Оклахома-Сіті і помітив, що покупці відмовлялися купувати деякі товари, тому що їх було тяжко нести. Відкриття було випадковим: Голдман помітив, що одна жінка поставила важку сумку на іграшкову машину, яку її син котив на мотузочці. Торговець спочатку приробив до звичайного кошика невеликі коліщатка, а потім за допомогою механіків створив прототип сучасного візка для супермаркету. Масовий випуск цього пристрою було розпочато 1947 року. Винахід також сприяв появі нового типу магазинiв — супермаркету.
Мікрохвильові випромінювачі (магнетрони) працювали на радарах союзників під час Другої світової війни. Відомий дослідник Персі Спенсер, який отримав понад 120 патентів на винахід, дослідник однієї з найбільших компаній світового військово-промислового комплексу Raytheon, випадково став творцем мікрохвильової печі. 1945 року, незадовго до закінчення Другої світової війни, він проводив дослідження, метою якого було поліпшення якості радарів. У момент досліду Спенсер пройшов перед працюючим випромінювачем і несподівано для себе помітив, що шоколадний батончик у його кишені розплавився. Після цього він проекспериментував з іншими продуктами і побачив, що вони також нагрівалися. Після низки експериментів була створена перша мікрохвильова піч, яка важила близько 400 кілограмів. Її передбачалося використовувати в ресторанах, літаках і на кораблях — там, де потрібно було швидко розігрівати їжу. Перші мікрохвильові печі коштували кілька тисяч доларів. А кілька років тому в Японії створили мікрохвильову піч, яка зчитує штрих-код із вкладеного в неї продукту, отримує через iнтернет інформацію про те, як приготувати цей продукт і сама встановлює необхідний час, режим і потужність.
Ця «радість для чоловіків» спочатку розроблялася як засіб від болю в серці. А чудовий «побічний ефект» пігулок відчули мешканці одного з містечок Уельсу. Там 1992 року під час фармакологічних досліджень ліків «Сілденафіл», які потрібно було приймати тричі на день, помітили, що, окрім полегшення болю в серці, чоловіки відчувають ще й посилення потенції. Спочатку вчені збиралися взагалі відмовитися від випуску цього «дивного» препарату. Проте, зібравши дані досліджень, все-таки зареєстрували ці ліки — щоправда, вже не для лікування серця. На сьогодні на «Віагру» виписано десятки мільйонів рецептів в усьому світі. Проте є в цих диво-ліків і сумний побічний ефект — було зафіксовано кілька серцевих нападів у чоловіків саме внаслідок вживання «Віагри».
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
