Територiя навколо Дубенського замку теж потребує облаштування. (Фото автора.)
Щаслива цифра сім подобається багатьом. У тому числі й заступнику Голови Верховної Ради Миколі Томенку, який започаткував акцію «Сім чудес України», головна мета якої — пізнати Україну, її неповторні краєвиди, цікаву історію та багаті туристичні й відпочинкові можливості. За три місяці організатори акції збираються відшукати в Україні свої «піраміди», «Висячі сади Семираміди», «Олександрійську бібліотеку» чи «Колос Родосський». I вже на Івана Купала, або 07.07.07 (магічні сімки), оголосити їхній перелік. Мовляв, є в Україні власні чудеса! Такі, що мають зацікавити не лише українського туриста, а й вибагливого іноземного. Щоб допомогти їм визначитися, куди саме поїхати та де залишити власні гроші, й було започатковано цю акцію. Старт узято на древній Волині — у Рівненській області.
На думку Миколи Томенка, у кожному регіоні нашої країни знайдуться свої сім чудес (та навіть більше), які можуть стати не лише предметом досліджень істориків, культурологів, краєзнавців, а й гідно репрезентувати свій край, привернути до нього увагу. Адже пересічному українцеві не обов'язково їздити за кордон, чимало цікавого він може знайти в Україні — буквально у сусідніх областях. Тим більше що коштує це, на відміну від виїзного туризму, значно дешевше! Микола Томенко вже запропонував голові Держслужби туризму та курортів Анатолію Пахлі згодом включити ці сім об'єктів до інформаційних матеріалів у рамках закордонної піар-кампанії України туристичної.
Як уже повідомляла «УМ», акція відбудеться у кілька етапів. Спочатку експерти запропонують iз кожного регіону по три пам'ятки, які вони вважають гідними на включення до списку «Семи чудес України». На Івана Купала із цього переліку буде обрано сім найкращих пам'яток України. А на День незалежності, 24 серпня, із семи пам'яток буде обрано одне «Чудо чудес України», або її восьме чудо. Але це ще не все. Інші пам'ятки, що не потраплять до сімки, теж будуть враховані. Пан Томенко каже, що з них буде складено перелік з 25, 50, і навіть сотні чудес України.
«Українці схильні до компромісу, а інколи до хитрощів, — зазначив віце-спікер студентам та викладачам Острозької академії. — Тому сім чудес буде путівником для ледачих туристів, як українських, так й іноземних, які, окрім Києва, Львова, Карпат та Криму, нічого більше не знають. 25-50 чудес — це вже завдання для середніх туристів, а 100 — це для нас із вами, справжніх патріотів, а також наших допитливих друзів з-за кордону. Бо відвідати сотню історичних перлин України під силу не кожному. Але принаймні коли буде їхній перелік, людина зможе обирати, куди б вона хотіла поїхати».
Звісно, до свята Івана Купала організатори акції фізично не зможуть об'їхати всі 25 регіонів країни. Втім, як зазначив «УМ» Микола Томенко, така мета й не ставилася. Кожній області запропоновано пропагувати рідний край, а як це зроблять окремі регіони — справа інша. Подорож Рівненщиною, з якої акція стартувала, власне, є прикладом того, який формат можливий. Але область може просто передати матеріали, відео до оргкомітету, i цього буде достатньо. Тим більше що, за словами пана Томенка, вже є симптоми ускладнень з окремими регіонами, де немає визначних історико-архітектурних пам'яток.
Першим на шляху учасників акції постав древній Свято-Воскресенський Троїцький жіночий монастир, що веде свою історію з ХІ століття. Нині Корець є невеличким райцентром, хоча про його давню історію тут багато що нагадує. Над руїнами фортеці князів Корецьких та старим костелом домінує саме жіночий монастир ніжно-рожевого кольору, який тривалий час лишався ледь не єдиним оплотом православ'я на Волині. Монастир-фортецю вперше зруйнували орди Батия, але згодом він відбив 12 нападів монголо-татар. В його історії було захоплення кримськими ордами Менглі-Гірея у ХV столітті, невдалі наступи католиків і уніатів та пожежі. Цікава деталь: у радянський період Корецька обитель була одним із дев'яти монастирів України, які влада не наважилася закрити. Нині ж він напряму, оминаючи Київську митрополію МП, підпорядкований Патріарху Московському i всєя Русі Олексію ІІ.
Сучасний архітектурний комплекс монастиря був сформований у ХVII — XVIII століттях, головною спорудою тут є Троїцький собор із двома боковими вівтарями. Є в монастирі й своя святиня, до якої линуть численні прочани, — чудотворна ікона Божої Матері «Споручниця грішних». До ХVII століття ця ікона належала місцевим корецьким князям, але була передана монастирю, оскільки в окатоличеного князя її намагалися загарбати єзуїти.
Журналісти побачили буденне монастирське життя: черниці молилися, поралися по господарству, рубали лозу до вербної неділі. Після молитви матінка ігуменя Наталія, яка керує монатирем уже більше 30 років, запросила гостей до пiсного столу. Їжа, а також монастирське вино та наливка були дуже смачними, овочі та фрукти черниці вирощують тут, на власній землі. А ще Корецька обитель славиться майстринями золотого церковного шитва, які віками зберігають цю давню традицію.
«Що потрібно зробити, щоб стати черницями вашого монастиря?» — запитали сестру Надію молоді столичні журналістки. Уважно подивившись на дівчат, черниця відповіла лаконічно: «Вас візьмемо!».
Власне, до Острогу я мріяв потрапити ще в шкільні часи, коли, вгамовуючи свій інтерес до історії, перечитав безліч книжок про поборника православ'я у ХVІ столітті князя Василя-Костянтина Острозького, про створену ним Острозьку академію, про головного бодігарда князя Северина Наливайка, який згодом підняв козацьке повстання проти шляхти, про «Буквар» та «Новий Завіт» Івана Федорова, надруковані саме в Острозі, про Острозьку Біблію, про написану тут «Граматику» Мелетія Смотрицького, за якою через 150 років навчався юний Михайло Ломоносов i вважав її «вратами ученості».
Мрія здійснилася. Нині в провінційному райцентрі Острог ще відчутний подих історії. Особливо в замку князів Острозьких, що є справжньою перлиною давньоруського фортифікаційного мистецтва. Залишки фортеці на овальному майданчику Замкової гори ще зберегли суворий вигляд середньовіччя. Круті схили 20-метрової висоти на півдні та сході засвідчують, що місце князі обрали невипадково. Нині в ансамбль замку входять чотири основнi будівлі: житлова оборонна вежа Мурована (де мешкав князь, а нині розташований історичний музей), Нова башта (або кругла), Богоявленська церква (побудована ще у ХV ст., але згодом зруйнована козаками Хмельницького й заново відбудована лише наприкінці ХІХ ст.) та дзвіниця.
Дещо далі від Замкової гори розташовані Луцька й Татарська надбрамні вежі. В першій нині — Музей книги i друкарства, колекції якого формувалися з резервно-обмінних фондів музеїв Москви та Санкт-Петербурга, а також після обстеження культових споруд на Рівненщині та в сусідніх областях. Нині тут лише стародруків та рукописів зберігається близько півтори тисячі примірників!
А от від Острозької академії не лишилося жодного камінчика. Нинішня академія, відроджена 13 років тому, збудована по-сучасному й зовсім на іншому місці, ніж заклад, заснований у 1576 році князем Острозьким за фінансової підтримки його племінниці Гальшки. Саме в образах князя та княжни зустрiчали студенти академії Миколу Томенка за давньою традицією Волині — не хлібом-сіллю, а лісовими квітами. Вiце-спiкер оглянув наукову бібліотеку закладу, де вже давно користуються електронними читацькими квитками, подарував спудеям власні енциклопедичні видання та побував у підземеллі, виритому в середньовічні часи орденом капуцинів.
Проректор Національного університету «Острозька академія» Василь Жуковський назвав власний заклад головною цінністю Рівненщини, духовним бурштином iз чотирьохсотрічною історією. Зрозуміло, що результати діяльності академії не зникли після її ліквідації у 1636 році, традиції живуть, але ж варто тверезо рахувати вік академії, який загалом не перевищує й сотні років — лише 73. Тож пан Томенко не поспішав давати оцінку тим чи іншим чудесам Рівненщини, у тому числі й академії.
«Як голова ради не можу виділити жодного об'єкта, не можу впливати на майбутнє рішення оргкомітету, бо це конфлікт інтересів, але однозначно об'єкти Рівненщини по-своєму унікальні», — ухильно казав віце-спікер. I додав, що з керівництвом Острозької академії він уже домовився максимально підняти історичну постать гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного як одного з найуспішніших людей, що тут навчалися. Iменем цієї особистості, яка після Острога пройшла власні «університети» ще й на Запоріжжі, організатори акції збираються об'єднати Острог, Кам'янець-Подільський, Хотин i Київ.
Твердинею Волині називали Дубенську фортецю з прадавніх часів. Літературного Тараса Бульбу привів сюди з усім Військом Запорозьким Микола Гоголь, який жодного разу в Дубно не був. I хоча облога Бульби — літературний вимисел, Дубенська фортеця справді вражає. Ще б пак! За п'ятсот років її існування жоден ворог не здолав її приступом — ні кримські татари, ні козаки Кривоноса, ні російські війська Шереметьєва. Місцеві мешканці досі пишаються неприступністю твердині. Мовляв, хай ми i райцентр, але наскільки крутий! Чекали навіть на зйомки фільму «Тарас Бульба» за участю Жерара Депардьє, але марно.
Утім для реального шанувальника минувшини Дубенський замок все одно є кладезем вражень. Вдале розташування на берегах річки Ікви, яка омиває фортецю з трьох сторін, робить її чудовою як для об'єктива, так i для людського ока. I водночас неприступною. Глибокий рів витримав численні облоги, тим більше що його заповнювали водою через шлюзи. Тут була i ливарна майстерня, яку міг дозволити собі лише заможний господар. Князі Острозькі могли. Окрім Дубно, ливарні тоді існували лише у Львові та Острозі. Фортеця в Дубно бачила чимало відомих ватажків та полководців — Кривоноса та Костюшка, Мазепу та Карла ХІІ, Петра I та Суворова із Кутузовим. Чимало таємниць зберігають її підземні ходи, що потребують окремого дослідження науковців. А поки що очам відвідувачів відкриті її каземати, побувавши в яких, Микола Томенко жартома зазначив, що молодший син Бульби — зрадник Андрій — однозначно тут був.
Як розповів «УМ» заступник міського голови Дубно Олександр Карпюк, щоб повністю відреставрувати фортецю з палацами Острозьких та Любомирських з усіма бастіонами та вежами, надбрамним корпусом тощо, потрібно близько 30 мільйонів гривень. Перші три мільйони державних коштів тут отримали ще у 2005 році, одразу після інавгурації Президента Ющенка, який бував у Дубно під час виборчої кампанії й зацікавився проблемою фортеці. Ці гроші в Дубно досі «освоюють» — заощадливо та без поспіху — наразі в реставраційні ліси «вдягнули» всю східну стіну палацу Любомирських. Утім, як переконалася «УМ», облаштування потребує й територія навколо замку — іржаві огорожі та поламані лавки навпроти фортифікаційної пам'ятки середньовіччя не додають їй привабливого вигляду.
Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>
Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>
Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>
Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>
Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>
Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>
