Спис — у бік земельних аферистів

      Наша держава зі скрипом, але просувається у бік скасування земельного мораторію — найбільшої перепони для отримання інвестицій до аграрного сектору. Так, нещодавно депутати ухвалили закон про кадастр, а тепер країна з нетерпінням очікує на наступний документ — закон про ринок землі. Нині є всі підстави сподіватися, що крапку в численних земельних суперечках невдовзі буде поставлено. А різноманітним шахраям, які використовували «тіньові» схеми для отримання прибутків, життя суттєво ускладнили.

Дванадцять тисяч за гектар

      Урядовці заявляють, що земельний мораторій доживає свої останні місяці. Принаймні таку думку нещодавно висловив заступник голови Державного комітету із земельних ресурсів Володимир Жмуцький. «На мою думку, підстав для скасування мораторію є більш ніж достатньо, навіть сьогодні». За його словами, в Україні діють 34 закони, серед них — Земельний кодекс, 40 законів із суміжних галузей і низка підзаконних актів, які регулюють земельні питання.

      «Останнім часом було ухвалено низку законів, зокрема, про Державний земельний кадастр. Робота ведеться досить інтенсивно. А після введення в дію закону про ринок землі наші законодавці мають право скасувати земельний мораторій, не чекаючи 2008 року», — заявив Жмуцький.

      Голова Комітету Верховної Ради з питань агропромислового комплексу й земельних відносин Михайло Гладій прогнозує, що законопроект «Про ринок землі» його колеги-депутати підтримають ще до липня (ця розмова вiдбувалась до виходу президентського указу про розпуск В.Р. — Ред.) «У квітні ми будемо розглядати проект закону. Нині триває дуже активне його обговорення. І якщо він набере чинності в першому півріччі, тоді ми матимемо час опрацювати питання оцінки та іпотеки землі», — сказав Михайло Гладій.

      За його словами, зараз розробляється механізм проведення земельних аукціонів і створення земельних бірж. Важливим питанням є грошова оцінка землі. «Не хотілося б, щоб українська земля була дешевшою, ніж у середньому по Європі», — сказав голова земельного комітету. Зараз же, згідно з даними Держкомзему, нормативна вартість сільськогосподарських земель у середньому по Україні становить 12 тисяч гривень за гектар. На думку комітету, після зняття мораторію ціна не повинна опуститись нижче цього рівня. Як повідомляє Держкомзем, наразі в Україні є 42,1 мільйона гектарів землі сільгосппризначення.

Кадастр в Україні: ми, як завжди, пішли важчим шляхом

      Державний земельний кадастр, на який Україна чекала понад десятиліття, нарешті отримав статус закону. За словами Івана Томича, одного з  розробників документа, «кадастр, як біографія земель України, — ми повинні чітко знати, хто і що з нею робить». Пан Томич щиро сподівається, що ухвалення цього закону «впровадить прозорі схеми, покладе край грубому й цинічному порушенню законодавства, дасть змогу зафіксувати кожен акт, кожну дію щодо земельної ділянки, унеможливлюючи фальсифікації, шахрайства та незаконні операції».

      Надії, які покладають на новий закон, важко навіть перерахувати. Проте чи збудуться ці рожеві мрії, нині казати ще завчасно. Особливо якщо врахувати, що, обираючи з двох зол, ми традиційно обрали більше. Як зазначив Іван Томич, є декілька систем ведення кадастру і реєстрації прав. Перша — «Єдиного вікна», кадастрово-реєстраційна система перебуває в руках однієї структури, яка і фіксує земельні наділи, і реєструє права власності на неї.

      Друга система — дуальна, яку й обрали вітчизняні парламентарії. Вона передбачає, що одна структура веде бази даних земельних ділянок та нерухомого майна, яке на них розташоване, а друга, тобто Міністерство юстиції, реєструє права на ці об'єкти. Дві системи функціонують паралельно, тобто на їх утримання витрачають додаткові кошти. При цьому вони частково дублють одна одну, ускладнюючи отримання повної інформації про конкретну земельну ділянку. Додаткові незручності чекають користувачів: реальною стає схема «гоніння людей по колу» через проблему узгодженості й синхронізації інформації, яка надходить у бази даних.

      Проте парламентарії продовжують демонструвати невичерпний оптимізм. «Жодної трагедії нема, — каже Іван Томич. — Не суттєво, хто саме реєструватиме, якщо на законодавчому рівні буде чітко прописано механізм здійснення цієї реєстрації». В іншому випадку, як зазначає депутат, «відомства сперечатимуться, кого допустити до земельного корита, відстоюючи свої власні й аж ніяк не державні інтереси». Знаючи українські реалії, навіть не сумніваємося — сперечатимуться!

      ...Відтепер держава реєструватиме всі земельні ділянки, розташованi на українській території. Інформацію про права на нерухомість заноситимуть до Державного реєстру прав. Там же будуть і дані про зареєстровані права й обов'язки, документи, на підставі яких проводять держреєстрацію і картографічні дані. А кожен об'єкт нерухомості отримає порядковий номер — єдиний на всю Україну.

До червня система запрацює

      Щоб система державного кадастру працювала ефективно, а інформація про землю та її власників була повною і чіткою, Держкомзем створив Єдину автоматизовану систему земельного кадастру. Таку собі електронну базу даних, у якій буде інформація про всі земельні ділянки у державі. За словами чиновників, ця система значно спростить процедуру придбання земельної власності та дозволить визначити її реальну вартість.

      На впровадженні кадастру держава сподівається заробити. Насамперед, через збільшення надходження до бюджету, коли ухилитися від сплати податків буде, як вважають чиновники, майже неможливо. А надаючи громадянам дані про власника, місце ділянки і якість грунту, держава, за розрахунками спеціалістів, зможе заробляти по 11—12 мільйонів гривень щороку. Доступ до цієї інформації спочатку матимуть органи державного управління та самоврядування, а з часом — і приватні землеупорядні організації та землекористувачі.

      ...Ще донедавна області, міста та райони України вели власні кадастри. Тож зрозуміло, що якість та повнота інформації дуже залежала від окремого регіону. До того ж віддалені райони деяких областей узагалі не мали кадастру або зберігали інформацію тільки в паперовому вигляді. Тож не дивно, що деякі чиновники свідомо знищували, пошкоджували та навіть викрадали інформацію щодо земельних ділянок. Правда, зараз вони також неохоче надають інформацію щодо своїх регіонів — база даних системи заповнена лише для Києва та області. Однак до кінця червня, як кажуть спеціалісти, система запрацює.

КОМЕНТАР

«Нинішні аукціони — не зовсім справжні»

      Закон про ринок землі має прописати процедуру проведення аукціонів і вимоги до їхніх організаторів. Це принципове рішення, бо без закону всі аукціони «злегка» перебувають за межами правового поля. Адже в усіх охочих організувати аукціон мусить бути ліцензія на таку діяльність. Поки нема закону — ліцензію неможливо отримати. Наразі порядок проведення аукціонів регламентується рішеннями кожної окремої територіальної громади. Тобто кожна міська рада приймає свої власні правила, часом не дуже професійні.

      Розподіл повноважень між Держкомземом і Мін'юстом — не найкращий вихід. Таким чином функції однієї структури «розмивають» функції іншої. І хтось із двох може серйозно не допрацьовувати. Саме це і є характерною рисою земельної політики в цілому. Адже зараз земельними питаннями займаються і Державний комiтет України із земельних ресурсів, і Міністерство аграрної політики, і Міністерство охорони навколишнього природного середовища, і Міністерство юстицій, і органи місцевого самоврядування.

Андрій Кошиль,

президент Земельної спілки України.