І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Дорого? Значить якiсно. (Фото Юрiя САПОЖНИКОВА.)
Якщо де, як і з ким зустрічати новорічні та різдвяні свята часто визначається в останню хвилину, то списки чого і скільки брати спиртного на душу одного зустрічаючого зазвичай складаються чи не з 1 вересня. Цього року напередодні затяжної «пиятики» виробники алкогольної продукції обіцяють порадувати своїх клієнтів якщо не асортиментом, то точно «валом» продукції. За даними асоціації СОВАТ, що об'єднує виробників та продавців алкоголю й тютюну, цьогоріч у державі буде випущено 17 мільйонів декалітрів міцних напоїв, що на чотири мільйони більше, ніж минулого року. Отже, цього року українці вип'ють 340 мільйонів півлітровок. Проте навіть такою кількістю горілки та коньяків усю державу не заллєш, вважається, що за рік українці споживають удвічі більше спиртного.
Тож, затарюючись у магазині перед святами, не варто спокушатися дешевизною продукції, адже у цьому випадку — чим дешевше, тим неякісніше. За оцінками фахівців асоціації, в тіні зараз перебуває 40 відсотків алкогольної продукції, тобто кожні дві пляшки з п'яти — нахабна підробка. Але й такий процент виробники розцінюють як великий прогрес, адже ще два-три роки тому фальсифікатом вважалася кожна друга пляшка. До речі, в європейських країнах б'ють на сполох, якщо «тінь» охоплює понад 15 відсотків від ринку алкогольної продукції...
Виробники обрали стратегію рятувати внутрішній ринок за рахунок експорту. Як пояснив Володимир Демчак, заробляючи гроші на зовнішніх ринках, підприємці знову вкладають їх у виробництво. Таким чином гроші повертаються до країни, бізнес розвивається, податки сплачуються.
Цього року виробники мають наміри експортувати майже два мільйони декалітрів міцного алкоголю. А це — близько 40 мільйонів пляшок. Насамперед, до найближчих сусідів — Молдови, Азербайджану, Грузії, Польщі, які пристрастились до української горілки. Доля експорту до країн «близького закордоння» становить дві третини. Решту купують ностальгуючі емігранти в Ізраїлі та Сполучених Штатах. На зовнішніх ринках з ціною усе гаразд — якщо в 2000 році умовна ціна за середньостатистичну пляшку складала 61 цент, то у 2003-му вона зросла до долара двох центів за півлітровку. За прогнозами спеціалістів асоціації, через три роки — наприкінці 2006 р. — експорт становитиме не менше десяти мільйонів декалітрів щорічно.
Звичайно, йдеться про алкоголь «для середнього класу». А любителів екзотики, наприклад, віскі чи текіли — елітного прошарку населення — можуть задовольнити імпортовані товари. Звичайно, попит є і на імпортні горілки, але лише у тому випадку, коли купується не власне алкогольний напій, а бренд, наприклад, відома в усьому світі Датська горілка. «Це питання престижу, а не смаку, — стверджує Володимир Демчак. — Бо українська горілка може задовольнити будь-кого». Загалом імпорт складає чверть відсотка від загального виробництва й одну восьму відсотка від споживання, отже, він лише розширює асортимент і ніяким чином не шкодить розвитку вітчизняного ринку.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>