Безробіття — приниження бідністю

      Що таке безробіття, сьогодні знає, далебі, кожен: чи сам зазнав поневірянь у пошуках роботи, чи ділилися сумним досвідом родичі або знайомі. Втрата робочого місця завдає удару не лише по матеріальному становищу людини, а й по її психологічному стану. Бо що не кажіть, а таки праця годує, вона й надає людині соціального статусу.

      Труднощі, пов'язані з втратою і пошуком роботи, допомагає долати державна служба зайнятості, яка цими днями відзначила своє 13-річчя. Мільйони людей пройшли за ці роки через неї. І з кожним роком збільшувалась кількість осіб, яким служба зайнятості допомогла влаштувати життя. Значною мірою цьому сприяло впровадження соціального страхування від безробіття.

      Про сучасні напрями діяльності служби зайнятості веде мову перший заступник директора Державного центру зайнятості — виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття Наталія ЗIНКЕВИЧ.

      — Безробіття існує в кожній країні незалежно від рівня її економічного розвитку. І для нашої країни, яка обрала ринковий шлях реформ, безробіття є нормальним атрибутом її розвитку.

      Але якщо говорити про особливості, які є характерними для України, то, насамперед, я хотіла б відзначити те, що для нашої країни, як і для багатьох пострадянських країн, характерним явищем була і залишається надлишкова зайнятість, або, як ми говоримо професійною мовою, латентне або приховане безробіття.

      На відміну від переважної більшості постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи наслідки роздержавлення економіки та приватизації були здебільшого пом'якшені збереженням надлишкової зайнятості. Обсяги цього явища в останні роки, звичайно, зменшилися. І це відбувалося водночас із подоланням кризових явищ в економіці.

      Варто звернути увагу й на те, що обсяги та рівень безробіття, які визначені за методологією Міжнародної організації праці, нині є трохи більшими, ніж у країнах Європи, хоча глибина економічної кризи, яку довелося подолати за ці роки Україні, вражаюча.

      Починаючи з 2001 року обсяги та рівень безробіття поступово почали скорочуватися і, за даними Держкомстату щодо економічної активності населення, у I півріччі 2003 року рівень безробіття в країні становив 9,1%.

      Наголошу і на такому суттєвому явищі: ми спостерігаємо появу надзвичайно позитивних ознак у показниках руху робочої сили. Щороку з підприємств, установ та організацій в Україні звільняється приблизно 3 мільйони працівників. І обсяги звільнень значно перевищували показники прийому на роботу. Ці тенденції раніше мали місце на всій території України, крім Києва, де прийом працівників переважав їх вибуття. А от у першому півріччі цього року обсяги прийому вже перевищили вибуття в деяких регіонах. Кількість таких регіонів зростає. Сьогодні можна назвати Автономну Республіку Крим, Тернопільську, Чернівецьку області. А якщо вести мову про галузі економіки або види економічної діяльності, то саме такі тенденції мають місце або закріплюються у будівельній галузі, в готельно-ресторанному бізнесі, фінансовому секторі та інших галузях економіки.

      Зрештою, я хотіла б сказати про таку ознаку безробіття в Україні, як його застійний характер. Проілюструю це явище цифрами. Середня тривалість незайнятості безробітного населення становить сьогодні в Україні 22 місяці. Тривалість безробіття серед жінок є дещо більшою — 23 місяці, серед чоловіків — 21 місяць. Водночас активність щодо пошуку роботи є значно більшою серед жінок. Жінки сьогодні становлять близько 60 % усіх користувачів послуг у державній службі зайнятості.

      Зрушити з місця цю проблему значною мірою допомагають страхові засади надання соціального захисту незайнятому населенню, впроваджені з 1 січня 2001 року. Перевага страхової системи полягає в тому, що вона не залежить від фінансових можливостей держави. Держава відповідно до закону бере участь у формуванні Фонду, асигнування державного бюджету є складовою формування Фонду, його доходної частини. Але останнім часом можливості держави були вкрай обмежені. Однак потреби всіх без винятку безробітних громадян, які зверталися до служби зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні, були профінансовані в повному обсязі. Жодній людині не було відмовлено через ту причину, яка мала місце в минулі роки, коли Фонд був у складі державного бюджету. За ці три роки розмір матеріального забезпечення безробітних громадян або розміри надання цієї підтримки, особливо коли вести мову про мінімальні рівні, переглядали 6 разів. І якщо до впровадження страхування мінімальна допомога з безробіття становила 16 гривень, то сьогодні її збільшено в 5 разів, тобто той, кому відповідно до закону призначається допомога в мінімальному розмірі, отримує 80 гривень.

      З іншого боку, страхові засади соціального захисту від безробіття передбачають активну участь самої застрахованої особи у забезпеченні можливостей її соціального захисту на випадок безробіття. Сьогодні громадянам невигідно працювати в тіні. Людина, яка не працює легально в офіційному секторі й не сплачує внески, втрачає можливість потім мати гарантію свого соціального захисту на випадок втрати роботи. Бо матеріальну допомогу вона одержує відповідно до страхового стажу і тієї заробітної плати, яка береться в обрахунок для призначення цієї підтримки.

      Коли йдеться про право відповідно до чинного законодавства на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, то, насамперед, ми маємо на увазі застрахованих осіб. Їх — переважна більшість. За 9 місяців цього року послугами державної служби зайнятості скористалося більш як 2 мільйони застрахованих осіб. Але ми опікуємося і незастрахованими. Це громадяни, які відповідно до законодавства мають право на ці послуги, зокрема військовослужбовці й особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та звільнені з військової або міліцейської служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату чи за станом здоров'я. Є певна кількість таких, хто вперше шукає роботу — скажімо, випускники навчальних закладів, жінки, які народили дітей, коли ще не мали трудового стажу. Ці громадяни (а протягом 9 місяців до нас звернулося їх 275 тисяч) також мають право на допомогу в розмірах, встановлених законом. Але ці розміри відрізняються від розмірів допомоги, встановлених для застрахованих...

      Ще 5—6 років тому центри зайнятості працювали з великою напругою: щоб потрапити на прийом, треба було вистояти в черзі. Тепер ситуація кардинально змінилася. Наприкінці минулого року в усіх 675 центрах зайнятості України була запроваджена й успішно працює Єдина технологія обслуговування незайнятого населення, яка змінила організацію роботи надання послуг громадянам. Черг немає. А сьогодні, пішовши далі, ми вже впроваджуємо такий інструмент інформаційного супроводу Єдиної технології, таку прогресивну новацію, як Єдина інформаційно-аналітична система служби зайнятості.

      Це глобальна інформаційна система, яка має на меті об'єднати всі центри зайнятості, розподілити функції між ними за ієрархією. Частина функцій з місцевого рівня перейде на регіональний, і ще вище — на державний. Це дозволить вивільнити працівників базових центрів зайнятості від невластивих функцій, а всю увагу зосередити на роботі з клієнтами. Зокрема такими, які мають намір почати свій бізнес.

      Певна річ, фінансова підтримка майбутнім бізнесменам з Фонду шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю надається тим, хто втратив роботу і має статус безробітного, за рішенням комісії, яка визначає право на цю допомогу. Людина мусить бути підготовлена фахово, скласти і захистити бізнес-план, оформити відповідні документи в центрі зайнятості. А в центрах є відповідний сектор активної підтримки, який спеціально займається такими клієнтами, сприяє у започаткуванні підприємницької діяльності.

      Ефективність цієї роботи можна продемонструвати досвідом, який є у Києві. На базі та на території Святошинського центру зайнятості успішно працює навчально-діловий центр підготовки підприємців. Поки що він єдиний у службі зайнятості. Але за час, що він діє, там пройшли навчання близько 1800 безробітних киян. Бажаючих там учитися більше, ніж сьогоднішні його можливості, тому надалі ми плануємо розширити цей центр...

      І така форма роботи матиме подальший розвиток у наступному році.