Чи вдасться «на дурня» переплисти «Атлантику»?..

29.03.2007

      У 90-х роках минулого століття майже національним видом спорту стало незаконне привласнення майна. Причому не тільки того, яке «погано лежало», а й яке справно працювало, літало, плавало тощо. Але на початку століття нинішнього здавалося, що доба «дикого капіталізму» залишилася позаду. Принаймні на це сподівалися журналісти, експерти та й, зрештою, більшість бізнесменів...

      Утім, як виявилося, не всі й не скрізь. Більше того, про настання нових часів ніяк не вдається переконати чиновників, без участі яких жодна сумнівна «операція», звісно, не обходиться. В даному випадку йдеться про вельми підозрілі банкрутство, «санацію» та розпродаж майна відомої кримської компанії «Атлантика».

      Коротко нагадаємо хронологію подій. Флагман українського риболовного флоту зустрів нове тисячоліття з боргами. Кілька років тому заборгованість із заробітної плати становила 5 млн. грн., борг перед бюджетом — 1,9 млн. грн. «Умільці» посприяли тому, що до цих сум додалися ще 3 млн. грн., що остаточно поставило питання про банкрутство компанії. Справа, що й казати, неприємна, але принаймні кредитори та держава сподівалися отримати свої гроші.

      Так чи інакше, але ухвалою Господарського суду Севастополя від 26 липня 2006 року у справі про визнання банкрутом боржника Севастопольського державного підприємства «Атлантика», винесеною суддею Світланою Рибіною, було затверджено план санації СДП, який, утім, насправді виявився прихованою приватизацією чималої частки державного майна.

      Згідно з законодавством, майно боржника реалізується через відкритий аукціон, у якому можуть взяти участь усі бажаючі. Проте розпорядники майна призначили аукціон таким чином, що майбутні учасники від початку виявилися у нерівних умовах.

      По-перше, аукціон був призначений на 11 вересня, що залишало обмаль часу для ознайомлення з майном потенцiйних покупцiв, прорахункiв можливих витрат та перспектив, а також для акумулювання необхідних коштiв. По-друге, аукціон мав вiдбутися (і таки відбувся) аж у... Запоріжжі, яке з морем пов'язане хіба що назвою єдиного непрацюючого підводного човна ВМС України — «Запоріжжя».

      Нарешті організатори в особі запорізької філії Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» та керуючого санацією підприємства Олександра Шикуленка зайвий раз підстрахувалися від небажаних покупців, провівши аукціон у закритому режимі. Звернемо увагу — закритому в буквальному розумінні, тобто зачинивши двері приміщення, в якому він проходив.

      За таких умов зовсім не дивно, що об'єкти нерухомості, які були виставлені на продаж: база відпочинку «Ізумруд» в урочищі Ласпі поблизу Севастополя, недобудований пансіонат на 500 місць для дітей та дорослих там само, а також будинки й споруди у районі Камишового шоссе — відійшли тим, кому вони й мали відійти, на думку організаторів дійства.

      Переможцем за всіма трьома лотами було оголошено компанію «Метекс-М», яку учасники ринку пов'язують із колишніми партнерами Віктора Пінчука по «Інтерпайпу». Дніпропетровська компанія заплатила за майно майже 20 млн. грн., що значно менше ринкової вартості нерухомості, розташованої на південному узбережжі Криму. Скажімо, ТОВ ЛТД «Оплан», яке фактично усунули від участі у торгах, пропонувало 75 млн. грн.

      Далі — ще цікавіше. Нагадаємо, що аукціон відбувся 11 вересня. А уже 14 вересня нерухомість була «Метексом-М» перепродана ТОВ «Метал Сервіс Груп» та ТОВ «Суеста». Більше того, 22 вересня ТОВ «Суеста» перепродує базу відпочинку «Ізумруд» ТОВ «Магніт-Д». І це незважаючи на ухвалу Господарського суду Києва від 15 вересня 2006 року, за якою на майно СДП «Атлантика» накладено арешт, а будь-які дії з ним, за результатами конкурсу, від 11 вересня заборонені.

      Історія замовчує суму, за яку відбувся перепродаж, але це не має суттєвого значення. Адже у такий спосіб люди, які стоять за «Метекс-М», намагаються просто «замести сліди». Свідченням цього є також те, що 27 вересня ТОВ «Метекс-М» подало заяву про порушення справи про власне банкрутство, а 20 листопада 2006 року судом було визнано банкрутом.

      Нагадаємо, що таке стрімке розгортання подій вступає у протиріччя зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року за №2343-XII, у якій зазначено, що боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків та зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Виходить, що ТОВ «Метекс-М» брало участь у конкурсах, фактично перебуваючи у стані неплатоспроможності...

      Цікаво, що СДП «Атлантика» на момент проведення запорізького «шоу» підпорядковувалося Міністерству агрополітики України, яке не тільки не мало свого представника на торгах, а й навіть не було поінформоване про їхнє проведення. Щодо інших державних органів, то вони мовчать, ніби держава й не зазнала мільйонних збитків.

      Але надворі все ж таки 2007 рік, а не якийсь 1991-й чи навіть 2001-й. 19 березня цього року Господарським судом м. Києва було розглянуто справу за позовом ТОВ ЛТД «Оплан» до Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» (треті особи — Севастопольське державне підприємство «Атлантика» та ТОВ «Метекс-М») про визнання недійсними результатів конкурсів із продажу майна СДП «Атлантика», що відбулися 11 вересня 2006 року. Заслухавши пояснення представників сторін, суддя Балац С. В. призначив оголошення свого рішення на 18 квітня 2007 року.

      Сподіваємося, що у цей день крапки над «і» у спробі вкрасти державне майно будуть поставлені. Тоді й з'ясується, чи вдасться ділкам, які звикли обкрадати державу, користуючись поблажливістю чиновників, «на дурня» переплисти «Атлантику»...

Юрій СЕМЕНЕЦЬ.