Метрополітен транспорт, а не служба «03»

      Упродовж доби до вхідних дверей станцiй столичної «підземки» кілька разів під'їздять машини швидкої допомоги. За неофіційними даними метрополітену, невідкладна медична допомога надається в середньому за добу п'ятнадцятьом пасажирам, третина з яких потребує негайної шпиталізації. Така статистика. Однак врахувавши, що метрополітен за цей же період перевозить близько одного мільйона шестисот тисяч пасажирів, то ця цифра не така вже й вражаюча. Звісно, у порівнянні з тим, скільки викликів за добу приймає міська служба «03». А це — близько двох тисяч!

      І хоча лікарі поспішають на допомогу всім, хто її потребує, нерідко трапляються такі випадки, коли вони змушені лише констатувати свій запізнілий приїзд. Саме так сталося 12 лютого на станції Хрещатик. У довгому переході, що веде до станції «Майдан незалежності», чоловікові похилого віку, якого супроводжував син, стало зле. Свідки стверджують, що «швидка» прибула на місце через півгодини після виклику, а за п'ять хвилин до її приїзду людина померла. Чи слід було їхати старенькому (1926 року народження) пасажиру до поліклініки вранці, у годину пік, саме у метро — питання риторичне.

      Ті ж свідки впевнені, що людині можна було б допомогти, якби на станції був фельдшерський пункт. Кваліфікована медична допомога підоспіла б швидше. Насправді ж ситуація не така вже й проста, як здається пасажирам.

      Навіть світова практика метрополітенів свідчить: у жодному з них немає власної медичної мережі обслуговування пасажирів, а у разі необхідності отримати невідкладну медичну допомогу, в метро викликається бригада лікарів.

      У Київському метрополітені наявність лише восьми медичних пунктів на сорока п'яти станціях обумовлена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 33 від 23.02.2000 року та чинними нормативними документами. До речі, медпункти розташовані у депо і на тих станціях, де проводиться обов'язковий передрейсовий та вибірковий післярейсовий медогляди машиністів електропоїздів.

      Незважаючи на те, що аптечки на станціях розраховані для «своїх», ліки надаються усім без винятку пасажирам, які звертаються з відповідним проханням. Коли ж пасажиру стає зле, працівники станції, згідно з інструкцією, зобов'язані викликати медичну допомогу. Надавати самостійно першу допомогу метрополітенівці можуть лише до прибуття «швидкої», і то обережно. Некваліфікована допомога, як відомо, може принести хворому більше шкоди, аніж користі.

      Як зазначила головний лікар Київської вузлової поліклініки Алла Атлас, існуючі штатні нормативи не дають підстав розширювати мережу фельдшерських пунктів, а специфіка роботи медичних працівників метрополітену та їхня низька заробітна плата призводить до того, що «підземним» лікарям поки що дивом вдається зберегти колектив. На думку Алли Миколаївни, щоб змінити ситуацію на краще, потрібно внести зміни до нормативних документів та збільшити фінансування медичного обслуговування метрополітену.

Наталя ОМЕЛЬЧУК.