Хоч би що там казали, але світовий форум в Японії продемонстрував переваги нової системи суддівства. Нагадаємо, революційні правила, апробовані в сезоні—2003/04, викликали безліч нарікань із боку тренерів, спортсменів та журналістів. Усі стверджували, що нововведення абсолютно не зрозумілі простому глядачеві, який звик до оцінок на кшталт 5.9—6.0. Багато хто нарікав, що складність програм «геть убиває» артистизм, та й об'єктивності у роботі суддів, мовляв, ніскілечки не додалося.
Але ці докори більше нагадували властивий людській природі спротив новому і незвичному. Першими призвичаїлися спортсмени — за тренуваннями дискутувати їм було ніколи. Тренери з часом також змирилися, і лише журналісти все ще продовжують пісню на тему «куди котиться фігурне катання». Деякі зарубіжні акули пера навіть писали петиції до президента Міжнародного союзу ковзанярів Оттавіо Чінкуанти, аби той припинив знущання над улюбленим видом спорту. Можливо, після ЧС-2007 цій пісні настане кінець. Адже, на думку більшості спеціалістів, суддівство в Токіо було майже бездоганним.
Дещо суперечливим виглядав лише один момент — коли в танцях на льоду арбітри віддали «бронзу» американцям Таніт Белбін та Бенджаміну Агосто, поставивши їх вище французького та російського дуетів. Утім у чинних чемпіонів Європи Ізабель Делобель та Олiв'є Шенфельдера американці виграли зовсім небагато. Французи, схоже, стали жертвами свого власного іміджу. Судді, звикнувши до надзвичайно яскравих і багато в чому новаторських минулорічних програм Ізабель та Олів'є, до їхнього нинішнього — добротного, але не видатного — довільного танцю поставилися дещо прохолодно.
П'яте місце росіян Оксани Домніної та Максима Шабаліна можна вважати дружною відповіддю служителів Феміди тренерові цих фігуристів Олексію Горшкову, котрий дозволив собі не надто коректні випади в бік не лише суддів загалом, а й технічного комітету ІСУ з танців на льоду. І хоча спортсмени за слова наставника відповідати не повинні, у «фігурно-катальному» такі речі безслідно не проходять. Та й перевага Домніної/Шабаліна над тими ж американцями була не настільки очевидною, щоб звинуватити суддів в упередженому ставленні. Врешті актуальним залишається правило: щоб перемагати напевне, треба бути на голову вищим за суперників. Саме таку перевагу продемонстрували Албена Денкова та Максим Ставійський, яким глядачі влаштували справжню овацію. Аплодували болгарам навіть їхні головні суперники канадці Марі-Франс Дюбрель/Патріс Лозон — випадок у фігурному катанні досить рідкісний.
Максим Ставійський, який народився в Ростові-на-Дону і свого часу виступав за юніорську збірну Росії, виявився єдиним етнічним росіянином у списку медалістів нинішнього форуму. Провальний виступ збірної Росії, що залишилася без нагород вперше з 1962 року, — це ще одна характерна риса ЧС-2007, яка втім ні для кого не стала несподіванкою. Що цікаво, провал відбувся на тлі, здавалося б, піку популярності фігурного катання в Росії, викликаного телешоу «Танці на льоду» та «Зірки на льоду». Але в тому то й справа, що згадані шоу до власне фігурного катання мають приблизно таке ж відношення, як передача «Караоке на Майдані» до оперного мистецтва.
Змагання в Токіо також засвідчили дедалі більшу перевагу азійських фігуристів над європейцями та північноамериканцями: із 12 нагород рівно половину вибороли представники Японії, Китаю та Кореї, і справа тут не лише в місці проведення змагань. Якщо китайські спортивні пари та японські одиночники вже давно входять до світової еліти, то бронзова нагорода 16-річної кореянки Ю-На Кім — перша в історії цієї країни. Зауважимо, що чемпіонкою стала спортсменка, яка має у своєму арсеналі стрибок в чотири оберти, — японка Мікі Андо. Щоправда, у вирішальному виступі вона не ризикнула піти на рекордний сальхов. А от срібна призерка Мао Асада в довільній програмі з невеликою помилкою виконала аксель в 3,5 оберта. Схоже, найближчим часом в жіночому одиночному катанні станеться суттєвий прорив у складності.
На жаль, відбудеться він, швидше за все, без українок — дебютантка чемпіонатів світу Ірина Мовчан навіть не пробилася до числа фіналісток, посівши у короткій програмі 28-ме місце. Єдина наша втіха — четверта позиція Тетяни Волосожар та Станіслава Морозова серед спортивних пар. Саме з цими спортсменами у наступному сезоні й будуть пов'язані наші головні сподівання.