Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Останньої неділі березня багато хто чекає з роздратуванням: пролітає вона швидко, а наступний тиждень починається досить важко. Оскільки всі ми знову стаємо учасниками масштабного екперименту під назвою «літній час». Не забудьте покрутити стрілками і нинішньої неділі — 25 березня серед ночі в нас знову вкрадуть одну годину: замiсть третьої відразу настане четверта.
Експериментувати зі стрілками «туди-сюди» почали ще в минулому столітті. Стрілкові маніпуляції мали подовжити тривалість світлового дня і зекономити таким чином ні, навіть не на електроенергії, як тепер вважають, а на свічках, яких у ті часи випалювали величезну кількість. Згодом такий спосіб економії згодився і для «лампочки Ілліча». І він дійсно себе виправдовував, доки ті ж таки лампочки були практично єдиними електроприладами у квартирах та громадських будівлях. Проте витрати на освітлення уже давно не є визначальними у споживанні енергії.
Намагання «УМ» знайти бодай якісь докази того, що перехід на літній час справді має очевидні плюси, так ні до чого і не привели. В Міністерстві енергетики такі підрахунки не ведуть. Навіть у Національному агентстві з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів України нам порадили звернутися «може, в якийсь інститут або компанію». Зрештою, в «Київенерго» нам повідомили, що реальної користі від переведення стрілок сьогодні дійсно-таки нуль.
— Введення літнього часу нині не є економічно виправданим, — каже прес-секретар «Київенерго» Олексій Дьомін. — Це було започатковано сто років тому, коли намагалися заощадити на освітленні. Але головна ідея цього кроку — зменшити споживання електроенергії — з кожним роком усе зменшується і зменшується. Погляньте на свою електротехніку вдома зараз і підрахуйте, чи може з її потребами змагатися електролампочка? На освітленні «нагорає» просто мізер. А той же таки холодильник працює цілодобово, незалежно від того, темно на вулиці чи світло. Також електротранспорт як ходив, так і ходить, підприємства як працювали, так і працюють, а в офісах, крім освітлення, сьогодні є комп'ютери, принтери, ксерокси, електрочайники й інша техніка. Єдиний сенс переведення стрілок сьогодні — це намагання синхронізуватися з Європою, яка досі свої годинники переводить на літній час.
Сьогодні літній час на своїй території вводять приблизно 110 держав. А от чимало країн колишнього СРСР відмовилися від цього і живуть за поясним, зокрема, Естонія, Узбекистан, Таджикистан, Туркменія, Казахстан. А, скажімо, Японія, Китай і Сингапур взагалі ніколи не переводили стрілок.
До змін часу призвичаїлася навіть техніка, приміром, комп'ютери самі знають, коли їм перевестися на той чи інший час. Значно важче з живими істотами, які звикли жити за власними біоритмами. Приміром, важко звикає до літнього часу худоба. Через зміни графіків годування і доїння спочатку можуть падати надої і зменшуватися продуктивність. Особливо чутливими до часових стресів є кури і свині, які зовсім нічого не тямлять в «економії свічок», зате інстинктивно відчувають, що відбувається щось не те. Правда, згодом звикають і вони, і люди. Хоча з останніми далеко не все так просто.
Що не кажи, а для більшості людей прокинутися о сьомій ранку після переведення годинника на літній час — завдання не з легких. Будильник верещить на всю хату про те, що треба швиденько вставати-умиватися-вдягатися, а відчуття, що це справді треба робити, чомусь не виникає. Збентежений мозок прислухається до внутрішнього годинника і, побачивши, що до біологічної позначки «підйом» залишається ціла година, пропонує не дуріти, а додивитися до кінця сон про Білла Гейтса, який роздає всім свої мільйони. «Спізнишся!!!» — не заспокоюється клятий будильник. Ох, справді... Сонне тіло на автопілоті вилазить з ліжка, поспішає до офісу, все одно спізнюється, вмощується за робочим столом і починає робити вигляд, що працює. Якщо не чіпати, то засинає просто на клавіатурі...
Чому деякі люди так болісно сприймають перехід на літній час? Чого в таких стражданнях більше: банальної ліні, властивої сонькам, чи реальних проблем зі здоров'ям? По кому з нас найсильніше «б'є» зміна часового режиму? Відповіді на ці запитання «УМ» шукала в Інституті гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва АНМ України. Про те, чому лікарям не подобаються щопіврічні «ігри» зі стрілками, нам розповіла провідний науковий співробітник відділу гігієни дитинства Галина Єременко.
За словами Галини Миколаївни, питання переведення годинників на «літній» та зимовий час українські гігієністи почали досліджувати ще у 80-х роках минулого століття. І з'ясували, що штучна зміна поясного часу — зайвий крок від здоров'я до хвороби, додатковий фактор, який зменшує захисні сили організму. «Наші дослідження свідчать про те, що в перші дні після переведення стрілок у людей погіршується самопочуття, зменшується апетит, з'являється сонливість, погіршується працездатність, — говорить Галина Єременко. — Збільшується кількість загострень хронічних захворювань. У когось болить голова, у когось — серце. Змінюється реакція людей на звичайні подразники — неадекватних відповідей стає більше».
Чому це відбувається? Тому що за півроку зимового часу у людини встигає виробитися хронобіологічний стереотип. Якщо людина звикла прокидатися о восьмій ранку, це значить, що за кілька хвилин до пробудження у неї прискорюється дихання і серцебиття, кров несе більше кисню до мозку, збільшується мозкова активність (це добре видно на енцефалограмі). Словом, організм готовий «до труду й оборони» навіть без сигналу будильника. Коли ж прокидатися треба о сьомій, серед «сонної» фази, у людини може початися ламатися динамічний стереотип. Виникає розбіжність між біологічним годинником, який каже, що треба спати, і годинником звичайним, який командує «підйом». Організм не розуміє, яка зараз пора дня і що йому треба робити. І в деяких випадках, як стверджують лікарі, це призводить до психо-фізіологічного розладу під назвою десинхроноз.
Найбільше від часової «чехарди» потерпають люди, чий день розписаний суворо за годинником. Чиновники й офісні працівники, школярі, студенти і навіть дитсадківці — усі вони мусять підлаштовуватися під розпорядок дня, визначений кимось іншим (роботодавцем, учителем, батьком). «Надзвичайно чутливо реагують на будь-які подразники, зокрема, й на переведення часу, діти, які перебувають у стадії росту й розвитку, — говорить Галина Єременко. — Якщо організм здоровий, то він переживе черговий стрес без негативних наслідків. А якщо дитина хвора? Зауважте, що в Україні тільки 10 відсотків дітей можна назвати здоровими. Решта потребують допомоги педіатра і психолога, які можуть полегшити процес переходу на зимовий або літній час».
Українські медики навіть розробили спеціальні методичні вказівки для легшої адаптації людей до нового часового режиму. Так, протягом перших двох тижнів після переведення годинникових стрілок у школах не треба проводити самостійні та контрольні роботи, додаткові заняття й відкриті уроки, конкурси, олімпіади й інші відповідальні заходи. Багаторічна практика довела, що в такі дні школярі (як відмінники, так і трієчники) завжди показують гірші результати, ніж до переведення годинника. Крім того, лікарі радять переносити «важкі» (пов'язані з розумовою активністю) заняття у дитсадках на другу половину дня, а на ранок планувати прогулянки й ігри. А батькам дається порада не гримати на підлітків, які вередують після «стрибка в майбутнє». Їм і без того нелегко...
Щодо дорослих, які потерпають від різних хронічних захворювань, то вони мусять бодай за місяць до часу «Х» піти до свого лікаря й розпитати, які препарати слід вживати, щоб після переходу на новий час не потрапити до лікарні із загостренням болячки. Завдяки цьому, на думку лікарів, можна буде зменшити кількість весняних рецидивів хвороб.
Десинхроноз (від латинського префіксу de — «без», «не» і грецького synchronos — «одночасний») — комплекс хворобливих розладів, які виникають у результаті порушення добових ритмів функціонування організму. Виявляється у розладах сну, зниженні працездатності, загостренні плину основного захворювання.
Пам'ятаєте ще ті часи, коли за Москвою можна було звіряти годинники? Нині «московскоє врємя» випереджає київське на годину. Адже Росія відхилилася від природнього часу на цілих дві години. 16 червня 1930 року Декретом Раднаркому стрілки годинників у Радянському Союзі були переведені на годину вперед. Країна почала жити за так званим декретним часом. А з 1981 року почали практикувати літній час. Його, звісно, вводили, відштовхуючись від уже існуючого декретного. Росія, на відміну від України, так і не скасувала його і досі живе на годину вперед усієї планети.
Наразі в Росії існує так званий комітет СПБ, який бореться за відміну переведень часу. Для цього в його активістів є чимало аргументів. За підрахунками російських фахівців, щорічна економія електроенергії в країні становить 2 мільярди кіловат/годин. Ця величезна, на перший погляд, цифра становить усього піввідсотка від тієї кількості енергії, що виробляється в країні. В перерахунку на одну людину це становить близько 26 кіловат/годин, а в грошах — менше долара — саме в таку смішну суму оцінюються для кожного росіянина недоспані години. А ще російські медики з'ясували, що в перші 5 діб після переведення годинників на 12 відсотків збільшується кількість викликів «швидкої», кількість самогубств зростає на 66 відсотків, а від інфарктів люди помирають на 75 відсотків частіше. Тільки приблизно через місяць після переведення стрілок ці показники повертаються до звичних.
Уряд Казахстану у 2005 році взагалі припинив перехід на літній час, визнавши, що такі дії є неефективними. Як підрахували фахівці, економія електроенергії, якої вдавалося досягти в результаті переведення стрілок навесні, була незначною і зазвичай зводилася нанівець при поверненні до зимового часу.
А Грузія з 2005 року постійно живе за літнім часом. Президент країни Михаїл Саакашвілі відмінив зимовий час 30 жовтня. Мотивація — намагання зменшити обсяги споживання електроенергії. Крім того, вирішили в грузинському уряді, літній час найбільше відповідає біоритмам грузинів.
Сполучені Штати Америки уже перейшли на літній час. Це відбулося на три тижні раніше, ніж зазвичай, — раніше стрілки годинника переводили в першу неділю квітня. Зміни пов'язані з ухваленим у 2005 році законом, який набув чинності в 2007 році. Американські законодавці вважають, що ця ініціатива допоможе захистити навколишнє середовище, знизивши витрату палива і електроенергії. А перехід на зимовий час у США, згідно з новим законодавством, здійснюватиметься на тиждень пізніше за звичайний термін (досi, як і в нас, це відбувалося в останню неділю жовтня).
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
