«Донецькі» рвуться до неба

      Донбас отримає цільову субвенцію в 140 млн. грн. на модернізацію комплексу місцевого аеропорту. З державної казни планується профінансувати спорудження нового пасажирського терміналу, злітно-посадочної смуги та організацію роботи технічних служб.

      Свою частку внесуть бюджети Донецької області (20 млн. грн.) і самого обласного центру (близько 4 млн. грн.). Такий детальний розпис кошторису майбутньої реконструкції, очевидно, означає: і місцеве керівництво, і делеговані в столичні органи влади «донецькі» остаточно заспокоїлися щодо питання, кому ж належатиме цей стратегічно важливий і економічно привабливий об'єкт.

«Полундра, наших б'ють!»

      Як відомо, у листопаді минулого року з Міністерства транспорту і зв'язку пролунали заяви про необхідність повернути державі сім найбільших вітчизняних аеропортів, зокрема донецький. Мовляв, ці стратегічні транспортні об'єкти були свого часу безпідставно передані в комунальну власність. Донецький аеропорт виглядав, мабуть, найбільш уразливим перед перспективою можливої реприватизації. Справа в тім, що 2003 року з ініціативи тодішнього глави облради Бориса Колесникова (та з благословіння Кабміну, очолюваного земляком Януковичем) цей транспортний вузол вирішено було віддати обласній громаді. Проте статус останньої юридично ніяк не визначений (у законі про місцеве самоврядування згадуються лише «громади області» як сукупність міських та сільських громад).

      От і довелося депутатам Донецької міськради терміново збиратися наприкінці листопада 2006-го, аби суто формально перекласти аеропорт з обласної у міську кишеню. «Органи місцевого самоврядування, зокрема міста Донецьк, мають більше прав iз залучення додаткових коштів та їх інвестування, на відміну від нас, депутатів обласної ради», — не дуже переконливо обгрунтовував причину такого кроку голова Донецької облради Анатолій Близнюк. Донецький міський голова Олександр Лук'янченко сказав вiдверто: «Ми свідомо прийняли рішення прийняти аеропорт у власність від облради для того, щоб це підприємство взагалі не вийшло з-під юрисдикції нашого регіону».

      Очевидно, сторони протистояння добре розуміли: боротьба йде аж ніяк не за досить скромне майно комунального підприємства (будинок аеровокзалу, злітна смуга, технічні служби та гаражі) й навіть не за 200 гектарів летовища, а за перспективне завтра транспортного об'єкта. Адже, скажімо, на думку стороннього експерта, генерального директора «Аеросвіту» Арона Майберга, аеропорт «Донецьк» ідеально розташований як східний хаб*. У цьому статусі він навіть привабливіший за «Бориспіль», бо мінімум на годину наближає нас до всіх східних пунктів польотів».

Сироті на цукерки

      Але повернемося до сесійної зали Донецької облради. Хоча у звітах комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк» на той момент мав доход  30,7 млн. грн., депутати надали новопридбаній власності чималі пільги, звільнивши її від орендної плати за землю та дозволивши залишати собі весь отриманий прибуток. Це при тому, що в мільйонному Донецьку гострі проблеми з водопостачанням, вивозом сміття чи охороною здоров'я, і на перераховані проблеми грошей у міському бюджеті хронічно не вистачає.

      Мотивувалося безпрецедентне рішення аварійним станом більшості об'єктів інфраструктури аеропорту. Зокрема, «через шахтні підробітки і наступний підйом грунтових вод почала «плисти» злітна смуга, її треба доводити до розуму, — пояснює помічник директора аеропорту «Донецьк» Микола Кузнєцов. — Інакше ми взагалі закриємося». Згідно з його підрахунками, роботи зі зміцнення злітної «бетонки» довжиною в 2400 метрів, здатної приймати і випускати в небо літаки середнього класу (Ан-24, Як-42, Ту-134, Aіrbus-320), обійдуться в 5 млн. доларів. Проте паралельно існує «проект-максимум», згідно з яким бетонну смугу буде продовжено до 4 км, що дозволить приймати важкі пасажирські лайнери. Коштуватиме це принаймні вчетверо більше.

      Ще приблизно на 60 млн. доларів потягне докорінна реконструкція пасажирського терміналу. Хоч номінальна пропускна здатність аеровокзалу в 1 600 пасажирів на добу з запасом перекриває нині існуючі пасажиропотоки, одначе «склянка» у стилі 60-х років, як на погляд київських «донецьких» (що постійно «гасають» літаками з «шахтарської столиці» до справжньої — та навпаки), морально застаріла, аж ніяк не відповідаючи їхнім уявленням про сучасний повітряний сервіс. Тож старий вокзал, швидше за все, перероблять, починаючи з «нульового» циклу, «воздвигнувши» в результаті щось небачене, відповідне претензіям на загальноукраїнське лідерство «особливого» регіону.

      Загалом, згадуючи про вартість усього комплексу робіт iз модернізації регіонального аеропорту, донецькі фахівці оперують цифрами в 400—500 млн. грн. Із чого випливає, що бюджетні «вприскування» поточного року навряд чи стануть останніми.

За компанію

      Попутно розв'язалася і проблема ще одного комунального підприємства — авіакомпанії «Донбасаеро», що здебільшого й експлуатує місцеву повітряну гавань. Її також було швиденько передано з-під оруди Донецької облради в комунальну власність територіальної громади Донецька. Володіючи лише кількома середніми літаками, «Донбасаеро» у минулому році, згідно з оприлюдненими даними, примудрилася «нагендлювати» збитків аж на 19 млн. грн., а сума банківських кредитів, з відсотками за їх обслуговування, перевищила 60 млн. грн. Однак останнім часом з'явилися повідомлення ЗМІ про можливу кооперацію донецького авіаперевізника з потужним столичним «Аеросвітом». Що, мабуть, свідчить про остаточну перемогу донеччан у боротьбі за право повісити на регіональні повітряні ворота власний замок. Тим більше що агресивні заклики з Мінтрансу розвіялися, як весняні хмаринки над льотним полем.

      Залишається лише нагадати принагідно, що в травні 2005 року екс-прем'єр-міністра Віктора Януковича викликали на допит в Управління боротьби з організованою злочинністю МВС України за фактом незаконного виділення Кабміном 4,8 млн. грн. для закупівлі комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Донецьк» спеціальної техніки.

      Однак були зовсім інші часи.

Сергій КОРОБЧУК.

*Хаб (анг.) — великий пересадочний аеропорт.