Світлі лики

      Київський фотохудожник Дмитро Клочко цілеспрямовано й наполегливо створює цей портрет уже багато років. Його об'єктив не оминає ні глухих й далеко не екскурсійних закутків Чорнобильської зони, ні майже зруйнованих, але від цього не менш величних замків України, ні примружених очей, як каже сам Дмитро, «невідомих сільських (та й міських) філософів, котрі, на відміну від Президента, уряду й парламенту, точно знають, що потрібно народу». Коли разом із дружиною, коли з друзями, а коли й сам він мандрує Україною, вихоплюючи такі неймовірні краєвиди, споруди, людські обличчя, що стає просто шкода багатьох наших співгромадян, які намагаються знайти неземні чудеса десь в екзотичному «закордоні», не помічаючи несамовитого багатства у себе перед носом. Мандрівки й експедиції майстер сприймає як справу життя, яку за нього ніхто не зробить. Під час подорожей часом доводиться ночувати в спальнику посеред лісу чи в якійсь посадці при трасі. Дмитро мріє зібрати свої світлини у велику фотокнигу. Журналісти, письменники, музиканти та інші митці багато робіт із майбутньої книги вже бачили. Окрім різноманітних мистецьких подій, Дмитра часто можна зустріти на Ярославовому Валу недалеко від його помешкання. І щоразу Клочко показує свої нові роботи — мозаїчні камінчики до його і нашої України.

      Виставка триватиме лише до наступної суботи. Встигніть, подивіться, і ви очиститесь душею. Тим більше що під час відкриття зала Будинку актора зарядилась додатковим позитивом ще й завдяки відомому кобзареві та лірнику Тарасу Компаніченку та його колегам-музикантам, які виконували музику українського бароко. Світлини на стінах  їм підспівували.