Обіцянки елітні, вищий сорт!

      Кабмін, здається, зробив уже все, аби навіки відбити в українських селян бажання що-небудь вирощувати на своїх еталонних чорноземах. Спочатку, як ми пам'ятаємо, були квотування та ліцензування експорту, від чого частина врожаю успішно зогнила, потім підняли ціни за послуги ветеринарної сертифікації фуражного зерна вп'ятеро, а тепер — останній хіт від державних чиновників: підприємцям доведеться отримувати ветеринарний сертифікат на кожні 100 тонн зерна замість колишніх п'ятисот.

      Але вперті хлібороби і далі продовжують сіяти. Задоволені урядовці переконують громадськість, що зерна зберуть навіть більше, ніж торік. Втім, експерти налаштовані досить песимістично.

Боксери за коментатором не встигають

      Цього року аграріям доведеться пересівати не більше десяти відсотків озимих культур, повідомила начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко, додавши, що такий прогноз стосується усієї озимини, в тому числі й ріпаку, посіви якого непокоїли найбільше. За її словами, стан посівів хороший, адже морози були нетривалими, і температура грунту не опускалася нижче за критичну. Пані Адаменко зазначила, що ризиків немає: найближчим часом не передбачається жодних різких погодних змін, які могли б негативно вплинути на посіви. Однак вона додала, що велике значення матиме температура у квітні, бо, «якщо далі буде спека, це несприятливо позначиться на посівах».

      Не менш оптимістичні й урядові прогнози. За даними експертів, валовий збір цьогорічної озимої пшениці перевищить минулорічний: спеціалісти консалтингової агенцій «ААА» пророкують більш як 16 тисяч тонн проти минулорічних 13 тисяч. Тоді як посівна площа ярої пшениці майже не відрізнятиметься від минулорічної і становитиме близько 500 тисяч гектарів. Така площа дасть змогу отримати трохи більше одного мiльйона тонн яровини. Загальний же урожай пшениці — озимої та ярої —  перевершить минулорічний на 3 мільйони тонн і становитиме 17,5 мільйона.

      Такі ж райдужні є і прогнози загалом щодо зернових та зернобобових культур. Адже цього року МінАП планує засіяти ними 14,8 мільйона гектарів посівних площ. За словами першого заступника міністра аграрної політики Бориса Супiханова, посіви ярого ячменю цього року можуть становити 3,9 мільйона гектарів у порівнянні з минулорічними 4,9 мільйона. Скорочення посівів у Міністерстві аграрної політики пояснюють збільшенням посівних площ ріпаку та інших технічних культур. Загалом же агропідприємства збільшили посіви озимих культур під цьогорічний урожай майже до 6,9 мільйона гектарів, відзначив перший заступник міністра.

      Роль аграріїв у цій ситуації дуже проста: вони мають втілити в життя прогнози посадовців. Але, зважаючи на проблеми, перед якими опинилися наші селяни, у рожевій картині невпинного зростання можуть з'явитися чорні вiдтiнки.

Кажуть, у кишені пусто

      Господарства України забезпечені власними коштами на проведення весняно-польових робіт майже наполовину, стверджує директор департаменту фінансово-кредитної й податкової політики Міністерства аграрної політики Григорій Зуб. «Потреба у фінансах на весняно-польові роботи перевищує 15 мільярдів гривень. Власними коштами сільгосппідприємства забезпечені на 45 відсотків», — зазначив він. Тобто цьогоріч держава повинна знайти на комплекс весняно-польових робіт 4,3 мільярда гривень, 3,6 з яких забезпечуватимуться на пільгових умовах.

      Дефіцит коштів на проведення весняно-польових робіт урядовці оцінюють в 2,6 мільярда гривень. Він буде частково покритий за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, повідомив Григорій Зуб.

      Частина передбачених в держбюджеті коштів на підтримку агропромислового комплексу вже надійшла в регіони. Зокрема, держава уже виділила 36 мільйонiв гривень на компенсацію аграріям вартості мінеральних добрив і ще 81 мільйон — на дотування посівів озимих культур.

      Крім того, за даними директора департаменту, підприємства АПК на початок березня залучили майже один мільярд гривень кредитних коштів для проведення весняної посівної. З них 20 відсотків — середньострокові кредити й 80 відсотків — короткострокові.

Пільги йдуть на схiд

      Основним завданням для аграріїв кабмінівці не раз називали внесення добрив. І для того, щоб селяни могли успішно виконати цей наказ, уряд відновив програму часткової компенсації вартості мінеральних добрив. Однак експерти інформаційного агентства «АПК-Інформ» вважають, що більшість сільгоспвиробників не зможуть одержати кошти, передбачені цією програмою. Спеціалісти зазначають, що «держава в черговий раз спізнилася. Проблема в тому, що підлягають компенсації тільки ті добрива, які було придбано протягом січня цього року і тільки безпосередньо у вітчизняних виробників або їхніх офіційних дилерів. Основна ж частина сільгоспвиробників купувала більш якісні добрива імпортного виробництва ще торік. Природно, у цьому випадку ні про яку компенсацію й не може йтися», — відзначають фахівці агентства.

      Ще однією спробою допомогти селянам із закупівлею добрив стало підписання урядом і хімічними заводами меморандуму, який вводить фіксовану ціну на міндобрива. Однак, на думку експертів, як і в минулі роки, подібні заходи не будуть на 100 відсотків ефективними. «При покупці добрив обіцяли продаж за фіксованими цінами тільки на певних заводах. А вони не змогли задовольнити попит всіх аграріїв. Останнім довелось купувати добрива за ринковими цінами», — повідомили в «АПК-Інформ».

      Пряма підтримка державою сільгоспвиробників цього року значно ускладнена і надається не в інтересах фермерських господарств, переконаний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Ярослав Кардаш. За його словами, державна підтримка надається лише тим підприємствам, які мають прогнозовані показники за рахунок великих обсягів свого підприємства. «Державна підтримка починається зі 100 гектарів посівів, з мільйонних обігів коштів. Господарства, які розташовані в південно-східних областях України, мають великі кошти обробляють по декілька тисяч гектарів земель. Вони можуть виходити на прогнозовані показники, тому втрапляють під компенсацію і відшкодування держпрограм. Ті ж господарства, які знаходяться у західних регіонах, є малоземельними, тому випадають зі схеми підтримки господарств», — зазначив президент асоціації.

      Самі ж селяни, які уже давно не чекають нічого доброго від влади, кажуть, що найкраща допомога для них, коли чиновники не втручаються і дають спокійно працювати. Але й тут, як свідчить досвід, мало ймовірності, що все буде гладко.