Комбайн у тумані

      До краю загострилася ситуація на ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», працівники якого ідуть на все радикальніші методи захисту своїх прав на зарплату і житло. Проблеми на підприємстві почалися чи не відразу після розвалу Союзу: вибитий з налагодженої економічної системи завод почав поступово занепадати. Відтак кожний наступний керівник міста і області обіцяв, що посприяє вирішенню проблем колись процвітаючого промислового велетня. Не вдалося жодному.

      За минулий рік завод виготовив продукції лише на 4,2 мільйона гривень — 17 процентів від запланованого. Притому, що впродовж 2006-го з ВАТ звільнилися понад триста чоловік, заборгованість із зарплати зросла з одного мільйона 493 тисяч гривень на початку року — до 2 мільйонів 629 тисяч наприкінці. Крім того, гуртожитки, в яких люди живуть із сім'ями десятиліттями, почали відключати від світла та опалення ( люди в основному сплачували відомчому ЖЕКу, але звідти гроші чомусь не потрапляли до комунальних підприємств енерго- та теплопостачання).Та й узагалі мешканцям почали прозоро натякати, що їм пора або виселятися, або викуповувати своє більш ніж скромне житло за комерційною ціною одного квадратного метра. Стало відомо і що один із гуртожитків перебуває під заставою на чималий кредит, сплата якого давно прострочена.

      З початку лютого тернопільські комбайнобудівники вже не раз перекривали автотрасу біля своїх гуртожитків, страйкували, пікетували облдержадміністрацію та обласну прокуратуру, а минулого тижня й Верховну Раду. Привернути увагу місцевої влади до проблеми ніби вдалося — при обласній держадміністрації була створена спеціальна робоча група, міська рада збиралася на позачергову сесію, підключилися і обласні та народні депутати, профспілки. Якось кардинально ситуацію на підприємстві змінити не вдалося, хоча борги із зарплати почали потроху погашати. Зате під час низки перевірок випливло чимало шокуючих речей. Наприклад, Іван Білий, який донедавна виконував обов'язки голови правління ВАТ, не мав жодного права підписувати важливі документи, бо прокуратура не виявила жодних документів, які б засвідчували правомірність його перебування на цій посаді. До речі саме з часу появи на чолі підприємства Івана Білого як ставленика київських власників тут фактично припинили виплату зарплат. За цим фактом прокуратура порушила кримінальну справу (слідство якої триває), а сам Іван Білий вже під час заворушень на комбайновому потрапив до слідчого ізолятора, хоч дуже швидко вийшов звідти під чималу заставу. Контрольно-ревізійне управління виявило, що на розрахунковий рахунок заводу впродовж минулого року надійшло понад 39 мільйонів, і незрозуміло, чому з них не було виділено порівняно невеликої суми на погашення заборгованостей із зарплат. Невідомо куди поділися і 11 мільйонів за продане обладнання комбайнового, виявилося також, що звідси вагонами вивозили металобрухт. На думку заступника тернопільського голови з економічних питань Петра Гринчишина, менеджмент заводу свідомо знищував його, і єдиний вихід припинити весь цей «бєспрєдєл» — це повернути контрольну частину акцій підприємства в державну власність. Хто конкретно володіє нею сьогодні? А от цього наразі ніяк не можуть дізнатися навіть депутати Тернопільської облради. Свого часу Фонд держмайна передав контрольний пакет лізинговій компанії «Украгромашінвест», а та начебто перепродала ще комусь, і комусь, мабуть, дуже вигідно, щоб в усій цій справі було якомога більше туману.

      Результатом протестної поїздки до Києва минулого тижня стала обіцянка, що днями в Тернопіль приїдуть розбиратися з ситуацією представники Фонду держмайна та Верховної Ради. Мабуть, це остання надія комбайнобудівників. Бо на місці вони вже нікому не вірять, і якщо ж справа не зрушиться з місця, обіцяють перекрити залізничну колію.