Любов у тигровій шкурі

      Традиційно через місяць із моменту відкриття виставки Катерини Косьяненко декорації у галереї «Колекція» змінилися — презентували 23 живописні роботи сучасного білоруського художника Олександра Некрашевича під загальною назвою «Вибір вітру».

      На думку галеристів, Некрашевич не дозволяє собі лінощів у роботі над кожною картиною, осмислюючи її. Він поєднує непоєднуване, довго підбираючи два потрібні компоненти для одного плану. А для натхнення переважно використовує фотографії. «Знайшовши цікавий кадр, намагаюсь підібрати такий собі камертон, себто другий елемент; а потім поєдную ці два образи, обігрую дві теми, — розповів художник на прес-коференції. — Деколи першим з'являється той, другий елемент. Так було з роботою «З Індії з любов'ю» (From India with love). Спочатку мене зацікавив відомий символ серця, пронизаного стрілою. А потім відшукав пам'ятне фото індійських мисливців, які стоять півколом біля вбитого тигра. Отже, я співставив дві категорії в одному образі: смерть і кохання. Серце, пробите стрілою, — смерть, але й одночасно це найпопулярніший образ любові». Як, зрештою, й Індія, яка часто з'являється в асоціаціях любові.

      Олександру — людині, яка все життя прожила в місті, — близька техноестетика. Вона, наприклад, з'являється у серії робіт «Американська готика». На полотнах зображені військові літаки у обрамленні ікон, інкрустованих дорогоцінним камінням. «Вони сьогодні виступають у ролі богів, вирішують, кого позбавити життя, а кого залишити в живих, — говорить Некрашевич. — Тому я і возвеличив військові машини в ранг ікони, знову поєднуючи непоєднуване: творче і руйнівне начало».

      Ще одна робота — «Зроблено руками» (Hand made) — продовжує техногенну тематику. На перший погляд, це збільшене «фото літака у розрізі» з високою зернистістю, але при доскіпливішому вивченні стає зрозуміло, що пікселі — ніщо інше, як відбитки пальця, що і пояснює назву картини. Відтак Некрашевич знову фіксує — поєднує штучно створене і створене руками. «Я все життя створював щось руками, і в епоху цифрових технологій поставив собі закономірне питання доречності ручної роботи. І, врешті, зробив для себе висновок: усе, що створює людина, чого торкається її рука, стає несправжнім: штучно виведені породи, штучне тіло, модифіковані продукти. В цій роботі я поєднав ручну роботу (в буквальному смислі, адже кожна точка — це відбиток пальця) та технічні можливості, поставив між ними знак рівності». До речі, художник намалював нутрощі літака у 2006-му, після того як спільно з Сергієм Циловим (український графік, який живе в Москві) оформлював приватний літак, малюючи на його поверхні його нутрощі і створюючи візію відсутності обшивки машини.

      У «Колекції» можна побачити і відомий твір Некрашевича, який, власне, дав назву виставці: «Вибір вітру». Художник знайшов зв'язок між фото японських камікадзе часів Другої світової війни (до речі, «камікадзе» у перекладі з японської — «священний вітер») і метеликами-бражниками «мертва голова», які «обсіли» картину.

      На виставці також представлені деякі роботи з серії «36 кадрів», які перегукуються з кадрами плівки та колодою карт. Твори Некрашевича можна буде побачити у «Колекції» протягом місяця.