Китайська дітвора Гонконгу у захваті від Різдва.
Християни вже не мають монополії на Різдво. Зовнішні атрибути цього радісного свята запозичила решта світу (за винятком його мусульмансько-ортодоксних закутків). З початку грудня ялинки сяють на площах Пекіна і Шанхая, Токіо і Делі, а вулицями цих міст дефілюють американізовані Санта-Клауси. Будь-який народ не проти мати зайве свято, а будь-який бізнесмен — непогано заробити на ньому. Різдво навіть у християнських країнах втрачає релігійний характер та все більше перетворюється на комерційно-розважальний захід. З цієї точки зору Україну, дякувати Богові, можна вважати заповідником старообрядців. «Офіційну» ялинку на столичному майдані Незалежності представлять народу лише 27 грудня. Київська влада хоче бути «православнішою» від Алексія ІІ, оскільки Москва сяє ялинками ще з початку грудня.
Традиція обдаровувати навзаєм символічними різдвяними подарунками на Заході переросла в гігантську індустрію.
Майже кожен співак намагається видати до Різдва платівку зі святковими піснями та колядками, кожна фірма — представити новий продукт за карколомною ціною, а магазини — збути під виглядом святкових акцій товари, що залежалися. У зв'язку з цим антиглобалісти, екологи та релігійні діячі Заходу тісніше згуртовуються в коаліцію під умовною назвою «Свята без подарунків». Це їхні активісти вистоювали на святково оформлених вулицях Європи із плакатами на кшталт: «Справжні подарунки виходять із серця!», «Маса покупок розчавить вас!», «Щастя нічого не коштує!»
У торговельних центрах Токіо і Лондона цього року з'явилися дивні Діди Морози, які нічого не пропонували і не заохочували придбати певний товар. Вони займалися медитацією, тому їх охрестили Дзен-Клаусами чи просто Дзентасами. Вони активно відганяли від себе надокучливих дітей та намагалися переконати їхніх батьків, що в житті є більш важливі речі, ніж телевізор із розпродажу за спокусливою ціною. В Амстердамі, Парижі, Лондоні та Гонконзi цього року можна було скористатися послугами «термінаторів», які ножицями розрізали кредитні картки бажаючих на дрібні шматочки. На британських Нормандських островах у ці дні в супермаркетах працювали «лікарі», які безкоштовно роздавали рецепти від «споживацького грипу» та радили «хворим» уникати, як зарази, магазинів і залишатися вдома. У 16 голландських містах цього року відбувалася акція, організатори якої роздавали приголомшеним відвідувачам таблетки від жадоби та пластикові пакети для покупок без дна. В американському місті Сент-Льюїс протестуючі перевдягалися в костюми великих кредитних карток та приковували себе ланцюгами до дверей супермаркетів.
Однак подібні акції не вельми відвертають християн західного обряду від традицій купувати подарунки до Різдва . Статистика свідчить, що цього року пересічний американець (враховуючи немовлят та немічних старців) витратив на подарунки до Різдва 670 доларів. А загалом у передріздвяний період у США було придбано товарів на 217,4 млрд. доларів, що на 5,7 відсотка більше у порівнянні з минулим роком. Статистика розкриває й інший вражаючий факт: 30 відсотків подарунків опиняються нерозпакованими на смітниках чи горищах будинків.
Саме проти терору святкового споживацького божевілля протестують люди, а священики різних церков виступають за те, щоб повернути Різдву його первинний релігійний характер.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
