Приїхавши у рідну Федорівку, що в Карлівському районі, на вихідні, 16-річна учениця одного з полтавських профтехучилищ суботнього вечора 20 грудня пішла на традиційну сільську дискотеку. Коли ж повернулася звідти вже після півночі, п'ятьох найближчих, найрідніших людей — власне родини — в неї вже не було. Представники трьох поколінь сім'ї Чинахових лежали постріляними та понівеченими сокирою та іншими «підручними» предметами: хто на подвір'ї біля порога, хто — в будинку. Загинули дідусь дівчини Олексій та бабуся Людмила, тато Анатолій, мама Світлана і 13-річний брат Володимир. Кому з нелюдів-відморозків могла «перейти дорогу» звичайна сільська родина водія розквартированого у місті Краснограді сусідньої Харківської області управління бурових робіт і кухарки місцевого господарства, котрі мешкали разом із батьками та сином-семикласником? На це та чимало інших приголомшливих запитань тепер належить дати відповідь слідству.
Поки що чи не єдиною більш-менш вагомою «зачіпкою» для вибудовування версій залишається та, що веде до розташованої на подвір'ї вигубленої сім'ї крамнички. Оскільки фасад цього невеличкого цегляного прихистку виходить просто на заасфальтовану сільську вулицю, його орендували місцеві підприємці. Кажуть, щоденний виторг у тому магазинчику не перевищував кількох десятків гривень. Але для ласих до чужого розбійників інколи достатньо однієї вивіски...
Зловмисники (чи зловмисник), найвірогідніше, у темряві вже почали зламувати замки, як їх почули. Першим на підозрілий шум із хати вийшов 38-річний Анатолій та відразу наразився на постріл буквально впритул. Далі сп'янілі від крові бандити продовжували криваву вакханалію вже в будинку. Спершу під їхню бузувірську «роздачу» потрапили, певно, дідусь і бабуся, котрих «утихомирювали» ще й за допомогою сокири. Набоїв вистачило і для хлопця-семикласника та його неньки, котрі, звісно, також не могли чинити серйозного спротиву.
У кімнатах будинку злочинці наслідили не лише кров'ю та трупами, а й розкиданими речами, одягом своїх жертв. Тож не виключено, що вони щось там таки шукали. Хоча ні новий імпортний телевізор, ні інші більш-менш цінні пожитки їх не зацікавили.
До речі, за два дні до згаданого жахіття у розташованому за вісім кілометрів від Федорівки місті-райцентрі Карлівка було скоєно вбивство місцевого 52-річного підприємця. Кажуть, «почерк» у дечому схожий... Але зараз у Карлівському районі всі згадують й інше «гучне» вбивство, вчинене трохи більше року тому фактично у сусідньому селі Лип'янка. Саме там у жовтні 2002 року в найжорстокіший спосіб позбавили життя одного з найвідоміших полтавських хліборобів, директора місцевого приватного сільгосппідриємства, Героя соціалістичної праці Андрія Фисуна та його хвору дружину. Прикро, але й досі це подвійне вбивство залишається нерозкритим.
Майже містичною декому може видатися й та обставина, що в одній із кімнат будинку загиблої родини з тієї фатальної суботи на столі поруч з окулярами залишився лежати номер «України молодої» за п'ятницю 19 грудня. Саме той, першу сторінку якого відкривав опублікований на чорному «траурному» тлі матеріал під заголовком «Путівка у смерть». Як повідомив власкору «УМ» начальник Центру громадських зв'язків обласної міліції Олег Шульга, наша газета з'явилася там зовсім не випадково. Найвірогідніше, 36-річна Світлана читала її в останні хвилини свого життя. Зачувши шум, відклала «Україну молоду» на стіл, підвелася — і за якусь мить упала, уражена черговим пострілом...
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
