Усе «приховане» стає «відкритим»

      Про закінчення війни між телебаченням і кіно заявили представники Національної телекомпанії України. Найближчим часом на її частотах можна буде побачити дві програми про вітчизняне кіно («і давайте вже припинимо тупцювати довкола того, чого немає!» — пропонують дотичні до проекту). Перша — «КіноUA», тривалістю 30 хв., розповідатиме про новини у вітчизняному кіно, життя його зірок, сценаристів та режисерів. Ця програма вже з'явилась у ефірі НТКУ минулої суботи. Друга складатиметься з репортажів, розповідей про стрічку українського виробництва перед її показом, власне, показу фільму, та короткого обговорення в режимі ток-шоу по його закінченні. «Останнє ми плануємо робити, передбачаючи, що глядачеві захочеться додивитися фільм до кінця і звірити свою думку з точкою зору професіоналів», — поділився планами автор та ведучий «КіноUA» Сергій Неретін.

      Президент НТКУ Віталій Докаленко розповів, що, як і більшість телевізійників, до останнього теж був переконаний у неформатності такої програми: «Щиро кажучи, я дуже скептично ставився до ідеї створення програми про українське кіно. Думав, що в ньому нічого не відбувається. Але Сергій Неретін мене таки переконав, що вітчизняне кіно не тільки є, а й у ньому відбувається багато цікавого. А ми про це просто нічого не знаємо. Або не хочемо знати».

      Звичайно, кому ще як не Національному каналу, який фінансується з бюджету і у якого найбільша сітка мовлення, займатися сьогодні такими проектами. Віталія Докаленка доповнює голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль, яка вважає, що згода каналу на трансляцію українських фільмів певним чином виховуватиме глядача в усіх регіонах країни, і водночас припинить активні дискусії на тему «чи є в Україні кінематограф?». «У нас часто буває, як у господині, яка вміла зготувати, а не вміла подати. Так, знімається небагато фільмів, але навіть те, що є, не доходить до глядача. У великих містах ситуація краща, тому що відкриваються чи розбудовуються кінотеатри, закуповується сучасне обладнання, тощо. А в селах кінопоказ взагалі відсутній. Отже, єдиною можливістю подивитися фільми для мешканців більшості регіонів є телебачення», — вважає Ганна Чміль.

      За її словами, за час незалежності в Україні було знято дуже багато стрічок, про які пересічний глядач навіть не здогадується. Ганна Чміль говорить, що деякі стрічки, відзняті ще у 90-х, досі ніхто не бачив, наприклад, українські бойовики. «Кінокритик Лариса Брюховецька навіть випустила книжку — «Приховані фільми», у якій близько 200 таких стрічок».

      Олесь Санін вважає, що, з одного боку, це будуть не зовсім цікаві стрічки, наприклад, зі стрибками непрофесійних каскадерів. Але, з іншого — це кіно зафіксувало ще ту реальність, про яку ми вже забули, але з якої висновки не зробили.

      Другим кінопроектом НТКУ під назвою «Відкрите кіно» буде пошук юних талантів за принципом, який режисер Михайло Іллєнко формує як «Бензин наш — ідеї ваші». Режисерам, які прагнуть зняти короткометражні стрічки, але через брак техніки не можуть цього зробити, пропонують подати свої сценарії, а вже техніку чи фестивальний майданчик надасть НТКУ, з уточненням «якщо сценарії будуть варті уваги». Втім Олесь Санін говорить, що, найімовірніше, експертна комісія працюватиме не в режимі «погано — наступний», а намагатиметься допомагати втілювати та просувати творчі ідеї молоді. «Звичайно, сценарії з летючими зграями пароплавів буде важкувато реалізувати, — уточнює арт-директор фестивалю «Відкрита ніч» Михайло Іллєнко. — Але я студентам завжди кажу: «Ви повинні бути готовими до того, що вам о другій ночі подзвонять і скажуть: от камера, монтажна студія — вперед. І тому у вас завжди повинно бути дві-три заготовки сценаріїв». Також заплановано, що частину цих короткометражок покажуть у рамках фестивалю «Відкрита ніч», який відбудеться в червні та транслюватиметься у прямому ефірі НТКУ.