Продуковані в Голлівуді історичні драми мають лише опосередковане відношення до справжньої історії. Це не той допоміжний матеріал, за яким діти могли б легко засвоїти суху інформацію iз шкільних підручників. Не є винятком і історичний бойовик «300 спартанців», прем'єра якого у США відбулася 9 березня відразу на 3100 екранах (в Україні ця стрічка вийде в прокат 22 березня — на жаль, лише в російському дубляжі).
У Штатах фільм, бюджет якого склав 60 млн. доларів, справив фурор: уже за перший уїк-енд прокату (9—11 березня) він зібрав 70 млн. «зелених». Це третій за всю історію Голлівуду фінансовий результат для картин із сертифікатом «R», який означає, що діти до 17 років можуть потрапити в кінотеатр лише в супроводі дорослих. Більші касові збори в перші три дні у цій категорії мали лише «Матриця: Перезавантаження» (91,7 млн.) та «Страсті Христові» (83,8 млн.).
Історія справжня...
Сюжет фільму грунтується на реальній історичній події — кривавій битві під Термопілами у 480 році до нашої ери, коли 300 хоробрих спартанських воїнів на чолі зі своїм царем Леонідом поставили заслін на шляху багатотисячної армії перського царя Ксеркса. На той час Персія, царство Ахеменідів, була найбільшою світовою державою, її армія, як стверджує батько історії Геродот, налічувала 5 мільйонів воїнів, і такою потугою Ксеркс прагнув захопити розрізнені грецькі міста. Сучасні історики вважають наведену Геродотом цифру дуже великим перебільшенням, але погоджуються, що перси тоді мали дійсно найсильнішу армію на землі — близько 170 тисяч солдатів, із яких у поході на Грецію було задіяно принаймні 100 тисяч.
Незважаючи на нерівні сили, спартанці закріпилися в районі вузької гірської ущелини Термопіли у Центральній Греції, щоб дати час на відступ народному ополченню, і впродовж десяти днів затято тримали оборону, демонструючи зразки мужності та відваги. Героїчна оборона спартанців закінчилася тим, що в їхніх лавах знайшовся зрадник Ефіальт, який провів перські війська у тил оборони. Усі 300 спартанців на чолі з Леонідом полягли в останньому бою, який тривав три дні, але їхній героїзм надихнув усю Грецію на об'єднання проти могутнього ворога, переламав хід греко-перських воєн та відкрив шлях до створення першої у світі демократичної держави.
...й історія екранна
Сценарій двогодинного фільму режисера Зака Снайдера базується не на історичних трактатах, а на... книзі коміксів Френка Міллера «300» (власне, такою «цифровою», без слова «спартанці», є й оригінальна назва фільму). Міллер намалював комікс у 1998 році під враженням побаченого ще в дитинстві американського фільму «300 спартанців». На відміну вiд стрічки 1962 року, нова екранізація не має за головну мету історичну достовірність. Як і комікс, новий фільм передбачає передусім візуальну виразність. Творці картини діяли також під впливом жанру фентезі та індустрії музичних відеокліпів. Що й не дивно, адже адресатом стрічки є підліткова аудиторія.
Світова прем'єра на історичній батьківщині
Світова прем'єра стрічки «300 спартанців» відбулася 7 березня в місті Спарта (таке є й зараз — воно налічує 15 тисяч мешканців). Після показу фільму в місцевому кінотеатрі відбувся святковий вечір із читанням історичних текстів, а міська влада вручила почесні грамоти американським кінопродюсерам.
«Філософія, естетика Спарти — лаконічність мови, сила її образу — чудово передані в коміксах Френка Міллера і кіноверсії Зака Снайдера. Їм вдалося передати всі відтінки жорстокої битви — з його насиллям, пристрастю та героїзмом», — заявила на церемонії представниця влади області Лаконія Бетті Колліаку. «Звичайно, у фільмі є деякі перебільшення, однак неточності не спотворюють історію», — обережно додала вона. Сучасні спартанці вважають, що американський фільм може зробити таку рекламу їхньому місту в усьому світі, яку «не купиш і за мільярди».
Як готували кінохіт і чому обурився Іран
Зйомки фільму відбувалися у 2005 році, і зовсім не в Лаконії, а в канадському місті Монреаль. За два місяці було відзнято півтори тисячі сцен, із них 1300 сцен потребували спецефектів. Майже вся робота велася у павільйонах, і лише один день відпрацювали на природі, коли знімалися епізоди з загибеллю коней.
В інтерв'ю сайту www.IGN.com режисер Зак Снайдер визнав, що свідомо змінив тодішній стиль ведення спартанцями бою, їхню манеру пересуватися і битися фалангами, оскільки це не виглядало видовищним на екрані.
Загалом, фільм хоч і збирає в прокаті величезні гроші, але має наразі не вельми позитивні відгуки. Принаймні кінокритик газети «Нью-Йорк таймс» написав: стрічка «є такою ж жорстокою, як «Апокаліпсис» Мела Гібсона, але вдвічі дурнішою».
Хай там як, а фільм чітко ліг у канву нинішньої політики США щодо Ірану — сучасної Персії. Представник іранського уряду Голямхоссейн Ельхам уже засудив «300 спартанців» як витвір, що ображає культуру й громадян Ірану.
Реакція Тегерана цілком зрозуміла. Голлівудські кінематографісти грають на руку офіційній пропаганді Білого дому, коли розвивають думку про те, що Іран, віднесений адміністрацією США до «осі зла», завжди був агресором, і що предки сучасних іранців — безсловесні вбивці- м'ясники, якими вони показані у фільмі "300".
Нагадаємо, якраз зараз ідеться про можливість початку війни Америки з Іраном, котрий не бажає припиняти свою ядерну програму. По суті, «300 спартанців» поступили на службу в Пентагон...