Пельмені з біолабораторії

      Ми навіть не підозрюємо, що майже щодня, можливо, споживаємо генетично модифіковані продукти. Iнформація про «мутантів» не міститься на етикетках продуктів, тим бiльше, що це нiби «санкцiонується» вiдсутнiстю відповідного законодавства. А без нього боротися за права споживача — дуже важко.

Від «генетичних продуктів» відмовилися 130 країн

      Перші генні модифікації у світі застосували у 1982 р. при вирощуванні помідорів. Нині ж найчастіше використовують трансгенну сою — вона становить 70 відсотків від світового врожаю культури. Також експериментують з кукурудзою, рисом, ріпаком та цукровим буряком. Головний виробник генетично модифікованих продуктів — Сполучені Штати Америки, вони виробляють майже 70 відсотків такої продукції. Серед масштабних виробників модифікованих рослин називають також Китай, Індію, Японію, країни Латинської Америки. Водночас більшість країн Євросоюзу категорично обмежує ввезення та використання трансгенів. Від генетично-модифікованої продукції зараз відмовились понад 130 країн світу. Чому?

      Переваги цих продуктів, на перший погляд, очевидні: значно прискорюється процес селекції. Якщо раніше новий сорт рослин виводили за 10—15 років, то генна інженерія дає результат за рік-два. Модифіковані сорти мають стійкість до хвороб, шкідників, гербіцидів, вони довше зберігаються і дають більший урожай. Відповідно, мають нижчу собівартість.

      Генноiнженерні ліки, як наприклад, iнсулiн, що виробляється модифікованими бактеріями та дріжджами, підтримує життя мільйонам дiабетикiв у всьому свiтi. Над нашою планетою літають трансгеннi комахи, які борються з малярією. А в Англії нещодавно народилася перша генетично модифікована дитина. Джеймi Уїтакер був «спроектований» генетиками так, щоб збільшити ймовiрнiсть успішної пересадки його стовбурових клітин братові, який страждав на спадкову хворобу. Дитина народилася здоровою i вийшла у світ без спеціального маркування.

      Однак, спеціалісти Йоркської лабораторії харчування стверджують, що трансгенні продукти матимуть негативний вплив на людину. Наприклад, вони можуть викликати хвороби шкіри, шлунка чи алергію. Ще одна проблема — токсичність білка, яка може виявитися через 30 років. Він може перетворитися на шкідливий при найменшій зміні амінокислотного складу. Деякі транспортовані гени є стійкими до дії антибіотиків. Тому, якщо вони приживуться в організмі людини, окремі хвороби буде неможливо вилікувати.

      Більше того, директор Інституту медико-біологічних проблем Тернопільського державного медичного університету ім. І.Горбачевського Степан Вадзюк каже: «З досліджень науковців «просочується» інформація, що при тривалому споживанні трансгенні продукти харчування можуть викликати у людей безпліддя».

Лани трансгенної пшениці

      Для забезпечення контролю за кількістю генетично модифікованих продуктів Науково-дослідний центр «Укрметртестстандарту» створив лабораторію молекулярно-генетичних досліджень. Перші ж перевірки лабораторії дали неочікувані результати.

      У трьох найбільших супермаркетах Києва спеціалісти купили 42 найпопулярніші харчові продукти, серед яких пельмені, ковбаса, шинка, каші швидкого приготування, дитяче харчування. У 18 з них вміст генетично модифікованої сої перевищував три відсотки. При цьому у складі дев'яти продуктів взагалі не було вказано наявність соєвого білка.

      Утім виробники результатів дослідження не визнають, а провідне місце на ринку пояснюють високою якістю товару. Науковці переконують, що виробники роблять це навмисно. «Я на 99 відсотків переконаний: вони знали, що купували», — стверджує генеральний директор Інституту метрології і стандартизації Михайло Мухарський.

      У Дніпропетровську ж Центр стандартизації вже облаштовує спеціалізовану дослідницьку лабораторію, яка стане своєрідним бар'єром на шляху неякісних продуктів. Якщо товар потрапив до цієї лабораторії, жоден виробник уже не зможе утаємничити, що насправді ховається за яскравою обгорткою чи гарною пляшкою.

      Осторонь не залишились й екологи. Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ) наполягає на встановленні жорсткого контролю за ввезенням та споживанням трансгенних організмів в Україні та прийнятті відповідної постанови Кабінету Міністрів до ухвалення Закону України про біологічну безпеку. За словами першої заступниці голови ВЕЛ Тетяни Тимочко, для вирощування таких культур у світі використовується територія понад 60 мільйонів гектарів — за останні 10 років вона збільшилась у 40 разів.

      За словами пані Тимочко, в Україні немає офіційних даних щодо вирощування ГМП, оскільки з 1999 року офіційної статистики не ведеться. «Але неофіційні джерела стверджують, що майже один мільйон гектарів в Україні використовується для виробництва генетично-модифікованої продукції», — водночас повідомила вона.

      Цю ж цифру називає і голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він стверджує, що в Україні зроду не було трансгенної пшениці, зате іншої модифікованої продукції вдосталь. Експерти вважають, що трансгенним насінням засівають майже мільйон гектарів щороку. Це понад 50 відсотків усієї сої, відсотків 15—20 кукурудзи і приблизно по 20 відсотків картоплі та цукрових буряків. Експерти підозрюють також привезені з Африки банани, які можуть бути примусово прищеплені від малярії.

Феміда заплющує очі

      На даний час в Україні немає чинного закону щодо діяльності, пов'язаної з генетично модифікованими організмами, а багато законопроектів так і не стали законами. Поводження з генетично модифікованою продукцією регулюється лише постановою Кабміну, прийнятою ще у 1998 році, а відповідний законопроект зараз перебуває у парламенті. Спеціалісти переконані, що закон має зобов'язати виробників маркувати генетично модифіковану продукції, щоб покупець свідомо вибирав, чи споживати трансгенні продукти чи ні.

      Леонід Козаченко, приміром, радить заборонити цю продукцію на декілька років. Саме так, до речі, зробили в Європі наприкінці 90-х. Вітчизняні експерти кажуть: то був зразково проведений раунд стратегічного захисту — ЄС не боявся, а створював власні запатентовані новинки. Якщо Україна піде іншим шляхом, то потрапить, щонайменше, в халепу. Адже трансгенні рослини за декілька років витіснять усі місцеві сорти — стане невигідно й збитково вирощувати традиційні, не мутовані рослини.