Сальце кільцем

      Медики, покликані боротися з важкими хворобами цивілізації, констатують, що людство чимдалі все більше потерпає від болячок, не пов'язаних із атаками вірусно-бактеріальної природи. У всьому світi щороку збільшується відсоток підлітків і зовсім маленьких дітей, які потерпають від зайвої ваги. А темпи зростання кількості дорослих американців, хворих на ожиріння, просто лякають заокеанських ескулапів. Тому співробітники різних університетів не вилазять з лабораторій у пошуках точних відповідей на питання: «Чому люди жиріють?» і «Що б це його з'їсти (як варіант — випити чи вколоти), аби схуднути?».

      Дотепер серед лікарів побутувала думка, що людям із надлишковою вагою заважає сісти на дієту й обмежити себе в їжі проста атрофія волі. Мовляв, досить людині примусити себе не заглядати раз по раз до холодильника, ретельно рахувати калорії й не відступати від режиму харчування, як зайвий жир зійде нанівець. Втім, як повідомляють «Медновини», співробітники Національного центру вивчення приматів США під керівництвом Майкла Каулі з'ясували, що проблема має набагато серйозніші біологічні підстави.

      Відомо, що жирові клітини в організмі ссавців виробляють гормон лептин, який придушує апетит. Теоретично, чим більше буде жирової тканини, тим вищою буде концентрація лептина, а це має призвести до зниження апетиту. Однак, як зазначає доктор Каулі, на практиці цього не відбувається. Не принесли очікуваних результатів і експериментальні методики лікування ожиріння ін'єкціями лептина.

      Після серії дослідів на мишах учені дiйшли висновку, що дієта з високим вмістом жирів може позбавити головний мозок чутливості до гормону насичення лептина. В результаті організм втрачає контроль над обсягом жирових відкладень і не робить нічого, аби виправити ситуацію. Ті ж ссавці, чий гіпоталамус залишається чутливим до дії лептину, не гладшають навіть після споживання дуже жирних харчів. На думку американців, ліки, які відновлюють чутливість клітин гіпоталамуса до лептина, за кілька років можуть стати найефективнішим засобом боротьби з ожирінням.