Гендер у трудовій книжці
Ось і знову насувається на країну 8 березня... Торгівці квітами вже приборкують червоні тюльпани, надівають їм на дзьоби тоненькі гумочки та шикують упокорену намордниками флору в шеренги по троє і по п'ятеро. А працівники мас-медіа починають ламати голову над тим, що б такого нового і свіжого видати на-гора з нагоди традиційного одностатевого свята весни. Можна, звісно, застосувати підхід національно свідомий і познущатися з радянських «жон-мироносиць» — Клари Цеткін та Рози Люксембург. Можна вдатися до гламурно-таблоїдних заходів і опитати, приміром, нардепів на предмет того, що вони даруватимуть дружинам (адже що отримають їхні коханки — політбомонд все одно не зізнається). Можна написати щось душевне і ніжне про жінок загалом... Але це все вже було, є і буде, тож вигадувати велосипед ми будемо рівно стільки, скільки існуватиме 8 березня. Тобто до скону. Хоча, якщо дуже вже постаратися...