«Динамо» та банк «Україна»

      У певний відрізок часу паралельно існувало два господарських утворення з однаковою назвою «Футбольний клуб «Динамо Київ». Одне з них було зареєстроване 11.02.1991 р. рішенням виконкому Печерської районної ради народних депутатів м. Києва як колективне підприємство. Його майно базувалося винятково на власності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України. Президентом колективного підприємства був Віктор Безверхий.

      У 1993 році футбольний клуб зазнав фінансового краху. Такий стан речей не міг задовольнити власника майна клубу — ФСТ «Динамо» України. Тому за позовом центральної ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України влітку 1993 р. було визнано недійсною реєстрацію колективного підприємства з одночасним покладенням на ФСТ «Динамо» України обов'язку вирішити питання про ліквідацію цього суб'єкта господарювання. Вже 03.09.1993 р. на виконання цього рішення було утворено ліквідаційну комісію з відповідальних фахівців ФСТ «Динамо» України, до якої перейшли всі повноваження з управління майном колективного підприємства.

      Таким чином, період «активної історії» колективного підприємства охоплює 1991 р. — серпень 1993 р.

      Закрите акціонерне товариство «Футбольний клуб «Динамо Київ» було зареєстроване державною адміністрацією Шевченківського району м. Києва 21.07.1993 р. Тобто протягом майже місяця фактично співіснували дві цілком різні господарські структури з однаковою назвою «Футбольний клуб «Динамо Київ». Це добре відомі в м. Києві та й в Україні загалом факти (свого часу їм було приділено багато уваги з боку засобів масової інформації).

      Юридично акціонерне товариство було повністю незалежною структурою від колективного підприємства. Але, беручи до уваги той факт, що сама назва «Футбольний клуб «Динамо Київ» добре відома не тільки в м. Києві та Україні, а й далеко за їх межами, і добре усвідомлюючи, що будь-які негаразди, а тим більше, скандальні, конфліктні ситуації з цим іменем, що утворилися «за допомогою» діяльності колективного підприємства, матимуть негативні наслідки саме для футбольного клубу (незважаючи на те, чи акціонерне це товариство, чи колективне підприємство, чи взагалі що-небудь ще), керівництво акціонерного товариства фактично оголосило про своєрідне «правонаступництво» по зобов'язаннях колективного підприємства, хоча це зобов'язання різних, незалежних одна від одної юридичних осіб.

      Саме таке «правонаступництво» стосується і договору №28/19 між банком «Україна» і колективним підприємством.

      Щодо спільного підприємства «Паркет», то справді серед його засновників було колективне підприємство «Футбольний клуб «Динамо Київ», а акціонерне товариство «ФК «Динамо Київ» жодним чином не має до цього відношення. За погодженням iз банком «Україна», ліквідаційною комісією колективного підприємства «Футбольний клуб «Динамо Київ» (яка, нагадуємо, мала всі повноваження щодо управління майном колективного підприємства) спільне підприємство «Паркет» взяло на себе основну відповідальність за повернення банку кредитних коштів. Акціонерне товариство «Футбольний клуб «Динамо Київ» добровільно прийняло на себе частину боргу колективного підприємства, і цю частину боргу погасило в повному обсязі. Це підтверджено ліквідатором банку «Україна».

      Виконання ж зобов'язань СП «Паркет» перед банком «Україна» є проблемою саме цього підприємства. До нього слід переадресувати й питання про охорону обладнання для виготовлення паркету, бо це обладнання знаходилося у володінні й користуванні СП «Паркет». Численні кредитори банку «Україна» в особі його ліквідатора не мають претензій до акціонерного товариства «Футбольний клуб «Динамо Київ», фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України також не має претензій до акціонерного товариства.

ЗАТ «Футбольний клуб «Динамо Київ».