Спрощена дірка в пенсійному бублику

      Так звана «спрощена система оподаткування» виявляється не такою вже простою справою. Зараз «згуртовані» лави підприємців святкують перемогу: ставки єдиного податку для приватних осіб лишились без змін. Та зарано радіти, бо «спрощенка» в небезпеці. Підприємцям слід відкласти приємні опікування новорічним шампанським та салатом із крабовими паличками, а лідерам підприємницьких профспілок варто знову виводити на вулиці своїх активістів. Причому, одразу за трьома адресами: Верховна Рада, Кабмін та Пенсійний фонд.

      Оскільки з 1 січня 2004 року набирає чинності Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», у «спрощенців» виникає проблема подвійного оподаткування. (Принагідно зауважимо, що проблема ця виникає не у «спрощенців», а у наших державних діячів, які не можуть узгодити свої ж геніальні рішення). Держкомпідприємництва у зв'язку з виведенням соціальних внесків зі складу єдиного податку запропонував зобов'язати «спрощенців» платити у Пенсійний фонд (ПФ) додатково 70 гривень щомісяця.

      А тепер — до уваги Верховної Ради, Кабміну, Пенсійного фонду та Держкомпідприємництва! Відповідно до указу Президента № 746\99, у складі єдиного податку вже містяться соціальні платежі: 42% до ПФ та 15% до Фонду соціального страхування. Якщо узагальнений «спрощенець» у Києві сплачує 200 грн. єдиного податку , то 84 грн. йде до ПФ, а 30 грн. — до соцстраху. Згідно з останніми пенсійними новаціями, внесок платника до ПФ не може бути меншим, ніж 34% мінімальної зарплати. Оскільки наш уряд таки ощасливив українського обивателя мінімальною зарплатою обсягом 205 грн., то переважна більшість цього обивателя сплачуватиме у ПФ аж 70 грн. Тобто «спрощенці», які сплачують 84 грн., роблять цілком вагомий внесок у соціальний захист старих та інвалідів. З огляду на виведення з єдиного податку соціальних внесків, згідно з новим пенсійним законом, слід не додавати якісь узяті зі стелі 70 грн., а примусити ПФ та Держказначейство, яке розділяє єдиний податок на складові, аби соціальні складові єдиного податку таки потрапляли до ПФ на персоніфіковані рахунки «спрощенців» та їхніх найманих працівників. Якщо ця складова менше потрібних, згідно із законом, 69,70 (70) грн., то слід збільшити соцвнесок до цього рівня, а якщо — більше, то нехай пенсіонери матимуть зайву копійку.

      Автор відвідав найближчий районний відділ ПФ, аби, наслідуючи приклад улюбленого з дитинства Шерлока Холмса з Бейкер-стріт, провести деякі оперативно-слідчі дії. Але «дедуктивних» висновків не вийшло, а вийшла якась дурниця.

      Співробітниці райвідділу ПФ (а працюють там здебільшого особи слабкої статі) зустріли цілком приязно. Будучи, за висловом Гоголя, «приємними в усіх відношеннях дамами», вони гаряче відгукнулися на палке бажання автора осягнути таємниці пенсійної мудрості... та неначе обухом по голові вдарили! Виявляється, новий пенсійний закон прийнятий, що називається, «аби було», «для галочки»! І це не тільки думка персоналу окремого відділу ПФ, а і їхнього керівництва більш високого рівня, що регулярно виказує таку крамолу своїм підлеглим на відомчих семінарах. На їхню думку, норми нового закону настільки не чіткі, не узгоджені з іншими законами, що їхнє пряме застосування неможливе взагалі. А тому, щоб втілити в життя цей шедевр юридичного генія, Кабмін має видати купи підзаконних актів для тлумачення недоречностей у законі, а Мін'юст має у напруженому трудовому ритмі визнати підзаконні акти такими, що відповідають тому закону, який сам по собі нічому не відповідає. Оце по-нашому, по-козацьки! Персонал ПФ із жахом чекає, коли потужні лави скандальних базарних гендлярів підуть вирішувати пенсійні питання. На запитання «навіщо ж було приймати цей закон» персонал ПФ лише стенає плечима. Схоже, треба було в ході так званої «рехворми» удати глибоку занепокоєність соціальними питаннями, от і прийняли. Та нехай пенсійну політику в цілому оцінюють інші, ми ж звернемося до подробиць, що стосуються «спрощенки».

      Подробиці вражають: соціальну складову єдиного податку генералітет ПФ взагалі не вважає страховим внеском «спрощенця» на свою майбутню пенсію (!). Мотивація така. Премудрість нашого пенсійного закону полягає в тому, що пенсійні внески обчислюють як 34% прибутків громадян у вигляді зарплати, премії, надбавок та деякі інші. Оскільки внесок «спрощенця» є складовою податку, то формально його не вважають пенсійним внеском. Мовляв, в указі Президента зазначено, що 42% податку надходять до ПФ, але невідомо, що це і є страховий внесок «спрощенця» на свою пенсію. Отож, мовляв, цей внесок варто розглядати як подарунок «спрощенця» державі (ПФ ж-бо у нас — державний). У відомостях, які подає роботодавець на кожного працівника для нарахування пенсії, передбачено зазначену базу для її нарахування, але там немає норми, якою б встановлювався внесок до ПФ зi складу єдиного податку. Мовляв, якщо бланку такого немає, то й внеску немає, хоча реально він є!

      На всіх осіб, які, згідно з офіційними даними, працюють, ПФ начебто повинен завести карточки із зазначенням щомісячних відрахувань. А от насправді не на всіх! Хоча «спрощенець» також є офіційно працюючим (хоча б тому, що він зареєстрований у місцевому органі влади як суб'єкт підприємницької діяльності), у згаданому райвідділі ПФ у комп'ютері є лише перелік «спрощенців», карточки ж на них не заведено, і так триває вже багато років, а сплачувані ними внески не зараховуються! У новому законі про це також забули, а ще вимагають від інших якісь кошти вивести з «тіні» та щось платити додатково. А те, що вже сплачується, вважається таким, що не сплачується...

      Так звана «персоніфікація», яку щорічно робить «спрощенець» для того, аби його платежі були зараховані на його персональний рахунок у ПФ, виявляється марним, оскільки фактично цих рахунків не існує у базі даних, а персоніфікаційні бланки зберігаються у паперовому вигляді у папках. Якщо, не дай Боже, вони будуть знищені через нехлюйство або пожежу, то взагалі нікому не доведеш, що кудись щось платив. Чому б прокуратурі не поцікавитися цією проблемою у порядку нагляду за дотриманням конституційних прав, адже наявним є саме кричуще порушення прав громадян?! Президенту також слід було б суворо спитати з бюрократів, які зневажають норми його ж указу.

      Якщо вже так кортить нараховувати пенсійні внески у відсотках саме від зарплати, а в інший спосіб ну аж ніяк не вдається, це можна зробити шляхом перерахунку за формулою, яка під силу учневі шостого класу. Наприклад, 200 х 0,42/0.34=247,06 грн. Цю зарплату внести у карточку, та шляхом зворотнього перерахунку 247,06 х 0,34=84 грн. отримати той внесок, який у Києві реально платить «спрощенець» у ПФ щомісячно. Персонал ПФ із цим цілком згодний, але каже, що керівництво не дозволяє.

      Я навмисно не називаю райвідділ ПФ, з яким з'ясовував усі ці обставини, та й прізвищ тамтешніх посадових осіб не зазначаю. Жіночки, які там працюють (часто — передпенсійного віку), бояться «висовуватися», і їх можна зрозуміти. Така в нас «демократія». Чесний службовець, якому платять зарплату за рахунок народу і який відчуває глибоку внутрішню потребу опікуватися благом цього народу, боїться висловлювати свої міркування.

      У ПФ лукаво натякають на казкове багатство дрібних буржуа й стверджують,що «спрощенцям», мовляв, слід би було платити пенсійний внесок з усього доходу. У перекладі нормальною мовою це означає, що, сплативши до ПФ 84 грн., які сьогодні є цілком пристойним внеском, «спрощенець» із кожної гривні прибутку повинен буде сплатити ще 34 коп. Ось у чому річ. Аби, наприклад, зняти з рахунку жалюгідну тисячу гривень, підприємець муситиме сплатити у ПФ 340 грн., інакше банк готівку не видасть. Якщо перший удар по «спрощенці» хотіли завдати шляхом тупого збільшення ставки податку утричі, то другим ударом стане сплачування до ПФ коштів за повною програмою, що зробить «спрощенку» безглуздою і фактично поховає її. Малий бізнес піде у «тінь» з усіма наслідками у вигляді криміналу, падіння надходжень до бюджету та до того ж ПФ, вимивання грошей із банків тощо.

      До речі, у нас декілька сотень (реально — набагато більше) громадян (прізвища їх широко відомі) задекларувались як мільйонери, що отримали доходи від акцій та інших цінних паперів, вкладень у прибутковий бізнес тощо. Припустимо, прибутковий та податок на дивiденди вони сплатили, а внески до ПФ? А з 1 мільйона 340 тисяч буде! Чому б із них не узяти?

      На хвилі ейфорії від перемоги над чиновником, який хотів підвищити ставку єдиного податку до 600 грн., «спрощенці» та їхній актив відверто «прогавили» ще один завуальований (а тому — значно небезпечніший) удар бюрократії по «спрощенці» шляхом більш ніж недосконалої пенсійної реформи. А тому лідерам підприємницьких профспілок разом з активом слід негайно виявити чудеса громадянського ентузіазму та висунути наступні вимоги.

      1. Визнати внески у ПФ у складі єдиного податку страховими пенсійними внесками, завести у базі даних ПФ карточки на всіх «спрощенців», персоніфікувати та рознести по персональних рахунках внески попередніх років та всі майбутні внески, терміново опрацювати та затвердити методику обрахування внеску до ПФ із соціальнї складової єдиного податку.

      2. Якщо, в залежності від суми єдиного податку, сума внеску до ПФ є меншою за ту, що випливає з мінімальної зарплати (205 грн.), а саме — 70 грн., то внесок треба збільшити до вказаної суми. Якщо внесок у ПФ у складі єдиного податку дорівнює або більше 70 грн., то такого «спрощенця» слід залишити у спокої доти, поки не збільшиться мінімальна зарплата.

      3. Призупинити дію тих положень пенсійного закону, які не відповідають указу Президента про «спрощенку». Особливу увагу звернути на те, аби новий пенсійний закон не призвів до того, що «спрощенці» повинні будуть, крім єдиного податку, платити ще 34% від доходу, що поховає «спрощенку».

      Ось над цим (якщо раніше часу не було) нехай ламають голови у період новорічних гулянок наші високомудрі державні діячі замість того, аби ніжитися у Барселоні або Лапландії, поки наш героїчний базарний гендляр замерзає на ринку та гріється горілочкою! Happy New Year, dear friends! Кажуть, зараз балакати англійською — це так престижно та круто. От тільки на базарі це вам не знадобиться.

Олександр КАРПЕЦЬ,

підприємець.