Коль, Кіль і біль Ніколсона

23.12.2003
Коль, Кіль і біль Ніколсона

Денелл Нiколсон пропустив кiлька таких неприємних джебiв. (Фото РЕЙТЕР.)

      Приємно, що в невеликому портовому місті Кіль на балтійському узбережжі Німеччини українець здатен зібрати 12-тисячну аудиторію на свою підтримку. Проте це все одно не означає, що братам Кличкам треба й надалі однозначно пов'язувати своє майбутнє з гамбурзьким клубом «Юніверсум промоушен». Його керівник Клаус-Пітер Коль, звичайно нормальна людина, але, як кажуть, «хороший хлопець» — не професія. Час спливає, Володя й особливо Віталій підходять до порога, коли вже можна починати думати про завершення кар'єри, а поєдинків із великими преміальними і відповідним резонансом гер Коль їм досі не організував. Недарма ж фахівці у своїх звітах про суботні події на німецькому рингу, де билися Кличко-молодший і американець Ніколсон, левову частку відвели саме цій темі.

      Брати Клички вели переговори зі своїм промоутером щодо перспективи продовження своїх контрактів, які завершуються у липні. Багатьом зрозуміло, що сьогоднішній «покровитель» наших боксерів не спроможний і в майбутньому організувати вигідний поєдинок — хватка не та, «прописка» не американська. Утім і наші боксери із властивою слов'янам добротою дають промоутерові, який «розкрутив» їх у професійному спорті, своєрідний шанс. Адже тепер усім зрозуміло, що після перемог над вихідцями з однієї «зони» для Віталика та Володі саме наступний рік стане визначальним. До мети братів — заволодіти всіма поясами чемпіонів світу — залишилося один-два кроки. І, вочевидь, цю відстань слід подолати з американським промоутером. Бо за мірками профі-боксу ненормально, що за блискучу перемогу над Денеллом Ніколсоном Володимир одержав лише мільйон доларів. А поєдинок, на погляд автора цих рядків, був не настільки простим, як вважає широкий загал.

      Почнемо хоча б iз того, що Денелл «Док» Ніколсон став першим суперником, який не відвів очі під час традиційного рукопотискання. Цей колишній «зек» таки був сильніший за Кірка Джонсона, котрий нещодавно протистояв Віталієві. Хоча тактика вичікування з боку американця була очевидною. Постійні клінчування, звичайно, наводили на думку, що Док програв ще до виходу в ринг. Проте не забувайте, що це суперважка категорія, де один удар здатен зробити з противника інваліда. І те, що перемога ззовні здалася такою легкою, — заслуга насамперед добре поставленого захисту Володі. Зірковий тренер Фредді Роач, запрошений у команду Кличків, недаремно в останні дні відпрацьовував із нашим боксером саме оборонні дії. Запас міцності українця відчувався з перших хвилин. Ніколсон справді був швидким у ногах і руках. Утім порівняння його з Мохамедом Алі, які лунали напередодні матчу, — явне перебільшення.

      В арсеналі Денелла були лише небезпечні свінги. Проте ці «розмашисті» удари більше нагадували «розборки» біля сільського клубу після танців. Перевага Володимира в техніці була великою. Ніколсон, поступаючись лише 9 сантиметрами у зрості, з першого раунду виглядав дуже маленьким. Він не мав реальних аргументів, щоб подолати звичайний джеб Кличка-молодшого. Підозрюю, що команда чорношкірого боксера з самого початку зробила ставку на випадкову удачу — протриматися 12 раундів і розраховувати на перемогу рішенням суддів. Але серія точних ударів Кличка в четвертому раундні все розставила на свої місця, а Ніколсона поклала на підлогу.

      Отже, 2003-й боксерський рік Кличків завершено. 2004-й для обох братів справді може стати переломним, адже вони обов'язково спробують зібрати в сім'ї усі чемпіонські титули. Віталій із нетерпінням виглядає, що там вирішить володар поясу WBC Леннокс Льюїс. Якщо британець усе ж без бою піде на пенсію, то наш «старшенький» чекатиме лише того, хто відважиться вийти в ринг проти нього, лідера суперрейтингу. За логікою речей, у такому випадку відбудеться «Помста за брата-3», адже, за рейтингом WBC, найближчий за силою показник має Коррі Сандерс. Щодо Володимира, то в Кілі стало відомо, що найімовірніший його суперник у наступному бою за титул WBO — Лаймон Брюстер. Тобто найголовніший підсумок поєдинку в Німеччині — це відновлення репутації «молодшенького». І його майбутнє може бути не меншим, аніж у старшого брата.

 

ПРЯМА МОВА

Прес-конференція після поєдинку Кличко — Ніколсон, як повідомляє офіційний сайт братів Кличків, розпочалася лише через 40 хвилин після технічного нокауту Дока. Володимир подякував мешканцям Кіля за справді класну підтримку, після чого дав свій коментар подіям на рингу:

      — Для мене це був дуже важливий поєдинок, від якого залежало моє майбутнє. Денелл показав, наскільки важким суперником він є, оскільки нічого не давав робити на «моїй» дистанції. Мені знадобилося три раунди, щоб зрозуміти, як діяти проти нього. Тому, звичайно, ці три раунди не були видовищними. Я бачив із перших хвилин, що Ніколсон розраховував лише на випадковий удар. Він, на мою думку, зробив усе для перемоги і можливості повернутися в еліту наступного року. Але тепер поєдинок за титул чемпіона світу чекає на мене.

      Водночас я визнаю, що перші два раунди виявили й деякі мої недоліки. Ніколсон чекав, що я після клінчів виступатиму напряму. Звичайно, можна було не давати йому можливості «в'язати» мене, роблячи зустрічний удар чи крок убік. Але мені була потрібна перемога, і бажано дострокова.

      А ось оцінка братовому поєдинку з вуст Віталія Кличка:

      — Ніколсон виявився надто незручним суперником. Проте мій брат діяв дуже обачливо. Можливо, у нього не відразу все вийшло, але результати є. «Захвалювати» Володю не буду, хоча «четвірку» з плюсом поставлю. Хоча б тому, що йому важко було вийти на ту відстань, з якої б можна було атакувати. Щоправда, занадто багато ударів він завдав у «повітря». Але закінчення поєдинку, думаю, виглядало видовищно. Особливо відзначу, що праця з Федді Роачем дала нам особливий прогрес.

      Щодо майбутнього, то ні я, ні Володимир ніяких заяв про завершення контракту з «Юніверсум Бокс Промоушен» не робили. Так, ми прагнемо проводити свої поєдинки в Америці. Проте про співпрацю з Колем давайте поговоримо після 30 квітня.