Зірка на ім'я Brazzaville

      У суботу в книжковій кав'ярні «Бабуїн» відбувся акустичний концерт іспансько-американської групи Brazzaville. У Київ виконавці ліричних джаз-балад приїхали вдруге. Минулої осені київській та харківській публіці вперше своє «відкриття» представив найвідоміший російський музичний критик Артемій Троїцький. Кілька років тому він зайшов у музичний магазин Лондона закупити новинки, і випадково натрапив на компакт маловідомого гурту. На обкладинці були контакти для бажаючих організувати концерт. Таким чином, Москва відкрила і, зважаючи на регулярну кількість концертів у російській столиці та глибинці, полюбила Brazzaville ще у 2003-му.

      Цього разу музиканти встигли зіграти концерт у Донецьку, улюбленій Барселоні, куди вокаліст гурту Девід Браун переїхав свого часу зі США, та власне Пітері, Саратові, Нижньому Новгороді й Новосибірську. На офіційному сайті, коментуючи географію своїх концертів, Brazzaville написали: «Останнім часом наше життя проходить у гастролях. Концертні приміщення та умови проведення виступів не змінилися, а ціни на атрибутику чи вхідні квитки значно виросли. Великі компанії створюють монополії, внаслідок чого ти або граєш у цю гру, або стаєш неформатом і аутсайдером. Тому ми вирішили побудувати корабель, на якому б ми подорожували разом із сім'ями чи друзями-музикантами, і де можна буде давати невеликі виступи протягом подорожі. А коли ми швартуватимемося в якомусь порту, то все судно перетворюватиметься на велику сцену, на якій будемо давати концерти». Щоб зразу відкинути скептичні коментарі, варто зауважити, що восени минулого року Brazzaville назбирали уже дві третини потрібних на будівництво своєї мрії коштів. За їхніми словами, це переважно не концертні гонорари, а пожертви небайдужих.

      До речі, про гонорари... Квиток на Brazzaville коштував 110 гривень, усі сидячі місця були зайняті. Але звучання гурту з незрозумілих причин нагадувало монотонний виступ фонової групи. Можливо, виною був поганий звук, як влучно зауважив зі сцени Девід, а можливо, і сам вокаліст протягом короткого виступу не намагався налагодити контакт із публікою — флегматично пограв на гітарці, закривши очі. Хоча, кажуть, під час дебютного приїзду Девід теж особливо зі шкіри не пнувся, а з невимушеним обличчям спокійно співав пісні про життя, серед яких найбільшою увагою користується відомий кавер, перекладений хіт Цоя «Звезда по имени Солнце», під який трохи розворушилися, навіть підспівуючи російською. Після завершення виступу, в екстазі обговорюючи який же Девід симпатяга, киянки накинулися на вокаліста з проханням дати автограф. Цікаво, наступного разу вони прийдуть уже під річпорт?