«Книжка року» без Гран-прі

      У суботу в Українському домі вручали грамоти і цукерки переможцям щорічного рейтингу «Книжка року». Вперше за вісім років існування цього «пізнавально-роз'яснювального» заходу, крім власне церемонії оголошення переможців у семи номінаціях і визначення однієї найкращої книжки України за минулий рік, акція «обросла» супутніми заходами — наприклад, міні-виставка-продаж, на якій можна було купити книжки за ціною видавництва. Дрібниця, а приємно, бо ця ціна, між іншим, суттєво відрізняється від магазинної. Приміром, тритомник Фернана Броделя на стенді видавництва «Основи» коштував всього 60 гривень, а «Історія Європи» Нормана Дейвіса — 98. Хто скуплявся в книгарнях, той оцінить. Решта заходів — також міні: міні-лотерея із 8 книжок, міні-аукціон із 6 лотів, міні-фотовиставка «Сучасні українські літератори» очима «Книжник-review», міні-концерт «Дахи-Брахи», мінімум людей з вулиці, які завітали на свято найкращих книжок. Вхід на церемонію нагородження здійснювався за запрошеннями, але коли видавці, письменники і журналісти пред'явили запрошення і зайшли до концертної зали, «пересiчних читачiв» не залишилося зовсiм.

      За словами організатора «Книжки року», головного редактора журналу «Книжник-review» Костянтина Родика, цього разу книжки оцінювали 102 експерти (серед них — три журналістки «УМ»), які переглянули понад 3 тисячі книжок. На одному з сеансів оцінювання я запитала у пана Костянтина: за якими критеріями ви оцінюєте книжки, на що перше звертаєте увагу. Він відповів: книжка як культурологічне явище. Ні перевидання, ні ліцензоване видання чи оригінальне, ні мова книжки, за словами пана Родика, не можуть стати на шляху новодруку до перемоги в рейтингу. На сьогодні в Україні існує три версії визначення найкращих книжок — рейтинг «Книжка року», «Книга Форуму» на Форумі видавців у Львові і рейтинг від журналу «Кореспондент», усі вони претендують на те, щоб стати маяками-орієнтирами в житті книголюбів. На запитання, чим відрізняються підходи «Книжки року» і Форуму видавців, президент львівського Форуму Олескандра Коваль сказала, що в першому випадку діє математика — коли всі голоси автоматично підсумовуються, а в другому — суб'єктивність, бо у Львові експерти обговорюють книжки, аргументують, чому вони обрали певні видання, а тоді вже виносять на голосування. Допоки рейтинг «Книжка року» спонсорував Фонд підтримки розвитку мистецтв Анатолія Толстоухова, переможці рейтингу отримували хороші бонуси у вигляді закупівель комплекту книжок-переможців для бібліотек, нині Міністерство культури відмовилося витрачати бюджетні кошти на укомплектацію бібліотек, орієнтуючись на «Книжку року».

      Акції на кшталт суботньої — це інформаційний привід поговорити про стан книговидання: яке воно в нас, яка статистика, чому мало книгарень, а може ввести квоти на книжки російських видавництв. На демократичну частину акції прийшов віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Дмитро Табачник, походив між стендами, але в зал не пішов, зате запросив Костянтина Родика взяти участь у черговій міжвідомчій раді з проблем книговидання, яка має знову-таки вкотре спробувати навести лад і справедливість у цьому важливому, націєтворчому бізнесі. За словами Костянтина Родика, запрошення на церемонію нагородження «Книжки року» вони надіслали в Кабмін, Верховну Раду, Секретаріат Президента, але ніхто з політиків і держслужбовців не виявив бажання дізнатися, які ж там найкращі книжки випустили українські видавці у 2006 році. Наступного року, за словами ведучої церемонії Лесі Сакади-Островської (журналістка телеканалу «1+1»), перепусткою на церемонію слугуватиме улюблена книжка, без цього речдоку в зал не впускатимуть навiть полiтикiв. Боюсь, взагалi злякаються. Так само ну впустять у светрах і джинсах, мовляв, наступну церемонію транслюватимуть «плюси», тому вигляд у письменників і видавців має бути буржуазним, принаймні на телеекрані. Із зали відразу ж загукали: а ми не прийдемо! А письменник Андрій Кокотюха вже придумав піар-хід на рік наперед: прийду в светрі, мене не пускатимуть — отак і приверну до себе увагу.

      Між врученням дипломів у семи номінаціях  публіку розважали балет Soul Be і бандурист Тарас Компаніченко. Присутні трималися до кінця в розрахунку на інтригу — Гран-прі «Книжки року», але, як виявилося, три книжки — «З криниці літ» Івана Дзюби, «Червоне століття» Мирослава Поповича й «Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко» Ростислава Радишевськогоі Володимира Свербигуза, набрали однакову кількість голосів експертів — по 16, відтак Гран-прі вирішили не присуджувати. Відсутність Гран-прі, звісно, трохи змазує здобутки рейтингу, але, за словами Костянтина Родика, це була демократична процедура, й ігнорувати її він не бачить сенсу. «Я взагалі голосував не за ці книжки, я голосував за «Єгиптознавство» видавництва «Махаон-Україна», — зізнався Кость Костьович, — так що ж тепер робити»?

      Найекспресивніші враження можна було почути в жіночому туалеті: вчені дами і молоді інтелектуалки від церемонії традиційно були не в захопленні — ніяк книжкова тематика не знайде гідної візуалізації, зате порівняння з церемонією конкурсу «Коронація слова» «Книжка року» виграла. У пошуках колеги піднялася до стендів і нарвалася на аукціон — жалюгідне видовище, скажемо прямо. Ніколи б не подумала, що фєнєчку від Світлани Поваляєвої, фотографію Марини і Сергія Дяченків з котом Дюшесом чи автопортрет олією Ірен Роздобудько продати аж так важко, що видавці мали приходити на допомогу своїм авторам.

Книжки-переможці рейтингу «Книжка року-2006»

«Обрії»

«Науково-популярна література» — Л. Артюх «Традиційна українська кухня в народному календарі», «Балтія-Друк» (Київ)

«Спеціальна література» — В. А. Роменець «Історія психології: ХVII століття. Епоха просвітництва», «Либідь» (Київ)

«Енциклопедичні та довідкові видання» — В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба, В. Ф. Репринцев «Україна. Від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник», «Наукова думка»(Київ)

«Софія»

«Зарубіжна гуманітаристика» — «Демократія: Антологія», «Смолоскип» (Київ)

«Вітчизняна гуманітаристика» — М. Попович «Червоне століття», «АртЕк» (Київ)

«Минувшина»

«Давня історія» (до ХVIIІ ст.) — Р. Радишевський, В. Свербигуз «Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко», «Просвіта» (Київ)

«Історія ХІХ — початок першої чверті ХХ ст.» — М. Палієнко «Кіевская старина» у громадському та науковому житті України», «Темпора» (Київ)

«Підрадянський період — до сьогодні» — Д. Малаков «Київ, 1939—1945. Фотоальбом», «Кий» (Київ)

«Візитівка»

«Мистецтво» — З. Васіна «Український літопис вбрання. Т.-2. ХІІІ — початок ХХ століття», «Мистецтво» (Київ)

«Краєзнавча і туристична література» — «Київський альбом: фотоальбом», «Перископ» (Київ)

«Дитяче свято»

«Книжки для малечі» — З. Мензатюк «Казочки-куцохвостики», «Видавництво Старого Лева»(Львів)

«Пізнавальна література» — Д-р Ернест Дрейк «Дракони. Єгиптознавство. Пошуки гробниці Осіріса», «Махаон-Україна» (Київ)

«Твори для молодших школярів та підлітків» — М. Гоголь «Ніч перед Різдвом», «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» (Київ)

«Хрестоматія»

«Українська та зарубіжна художня класика» — «Слово многоцінне. Хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху ренесансу та бароко ХV—ХVІІІ століть». У чотирьох книжках. «Аконіт» (Київ)

«Літературознавство\біографії\мемуари» — Л. Плющ «Його таємниця, або «Прекрасна ложа» Хвильового», «Факт» (Київ)

«Критика та літературна публіцистика» — І. Дзюба «З криниці літ» у 3 т. Т. 1,2. «Києво-Могилянська Академія» (Київ)

«Красне письменство»

«Сучасна українська проза\ есеїстика\ драматургія» — С. Жадан «Капітал», «Фоліо» (Харків)

«Сучасна зарубіжна проза\ есеїстика\ драматургія» — Умберто Еко «Ім'я Рози», «Фоліо» (Харків)

«Сучасна поезія\ афористика» — В. Герасим'юк «Папороть», «Просвіта» (Київ)