Гнучкі стріли українських «робін гудів»

      Здавалося б, що суб'єктивного може бути у такому виді спорту, як стрільба з лука? Якщо стріла влучила у «десятку», то «дев'ятку» у протокол не поставить ніхто. Проте для наших «робін гудів» існує визнаний фахівцями психологічний фактор, який зводить нанівець загальновідомий спортивний принцип відбору. Умовно кажучи, чемпіона України, призера чемпіонатів Європи та світу теоретично можуть позбавити права участі у найважливіших у кар'єрі Олімпійських іграх. Через це кожен відбір на міжнародні змагання перетворюється у вельми напружений процес на межі конфлікту.

      Головному тренеру національної збірної дуже важко інтуїтивно вгадати, хто саме зможе в прямому сенсі вистрілити, скажімо, на чемпіонаті світу в турецькому Ізмірі 13—18 березня. Процес формування команди ускладнює й те, що, на щастя, в Україні досить плідно працюють школи стрільби з лука в багатьох регіонах, тож конкуренція у нас пристойна.

      Національна першість у закритих приміщеннях у черкаському палаці спорту «Будівельник» мала статус відбіркової частково. Спортсмени з 11 областей країни боролися за місце у шістці кращих, яке залишало шанс здобути путівку в Туреччину на додатковому турнірі, що за кілька днів відбувся уже в Києві. Зайвим підтвердженням важливості психології став факт, що «зимові» чемпіони України за тиждень ледь не залишилися поза списком учасників світового форуму.

      У підсумку серед чоловіків переміг харків'янин Віктор Рубан, який у фіналі набрав на два очки більше за львів`янина Маркіяна Івашка — 118:116. Третє місце посів учасник Олімпійських ігор-2000 галичанин Сергій Антонов, який до того ж є одним із тренерів збірної.

      У жінок також тріумфувала слобожанська лучниця Вікторія Коваль — у вирішальній дуелі вона «перестріляла» Тетяну Дорохову з Чернівців — 118:115. Запеклим тут був і поєдинок за третє місце, в якому призерка Cіднея-2000 у складі команди харків'янка Катерина Сумко-Сердюк перемогла чемпіонку Європи-2004, львів'янку Юлію Лобженідзе — 115:111.

      У командних змаганнях найсильнішими виявилися харківські чоловіки та буковинські жінки.

      Як розповів «УМ» президент національної федерації Валерій Булко, рівень напруги під час тренувальних зборів у столиці перевершив навіть національний чемпіонат. Об'єктивність відбору гарантувала присутність на змаганнях віце-президентів федерації Ігоря Донцова та Сергія Родіонова. Усі претенденти на поїздку в Ізмір визначали найбільш гідних за складною схемою протистояння кожного з кожним. Скажімо, Івашко та харків'янин Олександр Сердюк в особистому протистоянні набрали однакову кількість очок, у підсумку обидва забезпечили собі місце у збірній.

      На вакансію третього основного з великими труднощами таки пробився новий «зимовий» чемпіон Рубан, а місце запасного, за рішенням тренерської ради, дісталося молодому львів'янину Володимиру Джулі.

      У жінок чемпіонка України Вікторія Коваль теж потрапила до збірної лише під третім номером, галичанка Лобженідзе стала четвертою — запасною, а дві «залізних» путівки здобули харків'янка Тетяна Бережна (вона єдиною з українок дісталася 1/16 фіналу особистих змагань на Олімпіаді-2004) і віце-чемпіонка країни Тетяна Дорохова.

      Як повідомив державний тренер Михайло Пінчук, відібрані кандидати до збірної проведуть десятиденний збір на олімпійській базі «Святошин» у Києві. Разом із дорослими до турецького вояжу готуватиметься і молодіжна команда, яка, між іншим, на останніх двох змаганнях демонструвала кращі результати за більш іменитих старших спортсменів. Утім сподіватися, що після Ізміра хтось із лучників стане ближчим, чи, навпаки, віддалиться від перспективи потрапити у Пекін-2008, не варто.

      Досить складна боротьба за місце у збірній триватиме аж до Олімпійських ігор. Найголовніше ж, щоб у ситуації, коли федерація підтримує роль тренерської ради у формування збірної, а головний тренер Віктор Сидорук має кредо: «Медалі можу гарантувати у разі надання мені виняткових повноважень», профільне міністерство залишилося б прихильником колегіальності.