Об'єктиви історії
На третьому поверсі Будинку кіно було людно і якось по-сімейному затишно. Все це нагадувало зустріч родичів у дворі церкви перед чиїмось вінчанням. Мистецької зовнішності молодь, дядечки і вже дідусі, жіночки з богемним шармом сімдесятих років, святково і майже по-дівочому вбрані худорляві бабульки, які щосили намагались приховати свої артрити з радикулітами. Було очевидно, що люди залишили всі свої справи і клопоти, бо ця подія — важлива для них. Усміхаючись, спілкуючись і фоткаючи одне одного, люди чекали на відкриття. За двадцять хвилин між запрошеними телевізійниками та газетярами почав гуляти вітерець занепокоєння: чому зволікають і де врочисте відкриття?