«Це ж цирк, карнавал!» — на бігу повідомила знайома філологиня про свої враження від «зборів трудящих» інститутів філології, журналістики й міжнародних відносин Київського нацiонального унiверситету. Вона поспішала, їй потрібно було проїхати через півміста в тролейбусі й метро (від вулиці Мельникова до бульвару Шевченка), аби встигнути до студентів. Збори були присвячені туманній темі перепідпорядкування Київського національного університету ім. Т. Шевченка Кабміну і дивному, з точки зору законності, «контракту» Дмитра Табачника з 72-річним Скопенком, за яким літній хімік знову став ректором найбільшого університету України.
Викладачі виходили з залу збуджені й задоволені: малозрозумілі збори скінчилися. Години дві перед цим здавалося, що захід не відбудеться: зал був заповнений на чверть. «Може, посходяться люди», — перемовлялися дядьки в сусідньому ряду. «Мнє позвонiлi, сказалі обязатєльно бить», — ділилася з колегами поважна викладачка. Жвава адміністраторка вголос радилася з усіма, чи влаштовувати реєстрацію: треба ж знати, хто з викладачів «прогуляв».