Полювання на застуду

      Цікаво, якою була б ваша реакція, якби шанований професор, який знає про різні інфекції практично все, раптом заявив, що йому як лікарю і вам як пацієнту абсолютно все одно, який саме вірус змусив вас обкладатися з усіх боків носовичками й активно збивати температуру? Мовляв, грип — не грип (та хоч би й парагрип!), а на список медикаментів, які доведеться купувати в аптеці, конкретизація діагнозу «ГРВІ» практично не вплине. Як, власне, і на безпосередній процес одужання... Почувши від спiврозмовника таке неординарне твердження, я трохи зі стільця не впала. А потім натиснула на диктофоні кнопку «запис» і продовжила бесіду з головним інфекціоністом МОЗ України, завідувачем кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, доктором медичних наук, професором Сергієм КРАМАРЄВИМ.

Відгадай, від чого нежить: 200 варіантів

      Як наголосив головний інфекціоніст МОЗ України, сьогодні медикам відомі понад дві сотні збудників ГРВІ. Насамперед це класичні віруси, які спричиняють понад 90 відсотків усіх респіраторних захворювань: віруси грипу (серотипи А В і С ) та парагрипу (4 серотипи), аденовіруси (понад 20 серотипів), риновіруси (більше від 100 різних варіантів) та респіраторно-синцитіальні (РС) віруси.

      Чому лікарі об'єднали їх в одну групу? Тому що всі ці збудники, як нагадує Сергій Крамарєв, викликають у пацієнтів дуже схожі симптоми: підвищення температури тіла й ураження верхніх дихальних шляхів. Звісно, у кожної болячки є свої нюанси, і всі вони докладно описані в підручниках з медицини. Так, аденовірусна інфекція за класичним варіантом викликає риніт (нежить), фарингіт (болить горло) і кон'юктивіт (очі червоні, сльозяться, підвищена чутливість до світла). При грипі, який зазвичай розвивається швидко, немає нежиті (тільки закладеність носа), трохи дере в горлі (але без сильного болю) і дошкуляє сухий кашель. Але на практиці ГРЗ не так уже й часто розвивається за класичною схемою. Найцікавіше, що невиразні симптоми збивають з пантелику не лише пацієнтів, а й досвідчених лікарів.

      «З тяжкими формами грипу все зрозуміло, — говорить Сергій Крамарєв. —  Дуже висока температура, болі у м'язах через високий рівень інтоксикації, ломота у спині, червоні очі... Під час епідемії за такою клінікою лікарям дозволяють ставити діагноз «грип». Але ж є багато легких форм грипу, які характеризуються закладеністю носа, невисокою температурою і першінням у горлі. Симтоми дуже схожі на всі інші ГРВІ! Тому поставити правильний діагноз за клінікою в міжсезоння практично неможливо. Можна запідозрити одне, а коли почнеш досліджувати, виявиться зовсім інше».

Часник бактеріям — не ворог

      Отакої! Що ж тоді виходить — медик призначає пацієнтові ліки невідомо від чого? Я буду спокійнісінько пити порошки від грипу, а про те, що насправді мене атакував аденовірус чи, не дай Боже, якась розлючена бактерія, ніколи й не дізнаюся? Жах...

      «І нічого страшного не станеться, — посміхається пан Крамарєв. — Адже абсолютна більшість препаратів, які лікарі виписують пацієнтам при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРЗ) — це симптоматичні засоби: жарознижувальні, знеболювальні тощо». За словами фахівця, майже всі таблетки й порошки, льодяники, спреї, краплі, сиропи й мікстури, які виписують застудженим пацієнтам лікарі, прибирають лише неприємні прояви того чи іншого захворювання. Такі препарати знімають набряк слизової, «пробивають» ніс та полегшують дихання, збивають жар, «прочищають» очі та знімають головний біль, але не чіпають при цьому безпосередніх винуватців нежитю чи кашлю. Тому всі ці засоби чудово підійдуть як при бактеріальному, так і при вірусному ГРЗ.

      При цьому «найбруднішою» роботою — вбивством вірусів чи бактерій, які спричинили захворювання, — організм буде займатися самотужки. Звісно, якщо йому не допоможуть так звані індуктори ендогенного інтерферону: Амізон, Аміксин, Кагоцел, Неовір, Циклоферон тощо. Ці препарати змушують організм виробляти власний інтерферон — речовину, яка не дає будь-яким вірусам вселятися у здорову клітину. Власне, при грипі чи вірусному риніті від таких ліків можна чекати гарного результату, тому, якщо лікар не має сумнівів, що у вас захворювання вірусної природи, можете сміливо розраховувати на «дружню руку» цих ліків. А от при бактеріальному ГРЗ зиску від них буде малувато, бо вбити стафілокок чи гемофільну паличку зможе тільки антибіотик. І то не кожен.

      З «народними» засобами порятунку від застуди, як наголосив Сергій Крамарєв, аналогічна ситуація. Фітонциди (летючі речовини), які містяться у цибулі та часникові, згубно впливають на абсолютно всі віруси, які тільки можуть викликати ГРВІ. Розкладені по квартирі зубчики часнику та «пелюстки» цибулі продезінфікують повітря, а фітонциди, які потраплять в організм, надають патогенним чужинцям «по шиї». І неважливо, який саме збудник — «сопливий» риновірус чи «кістколамний» вірус грипу — змусив страждати пацієнта. Єдина проблема — летючі речовини абсолютно безсилі проти бактерій. Тому при синуситі можна хоч цілий будинок завалити ароматною городиною — на підступну бактерію це не справить жодного враження...

      Такі респіраторні захворювання, як отит, синусит, пневмонія, плеврит, найчастіше мають бактеріальну природу. Головними збудниками цих захворювань є пневмотропні бактерії: пневмококи, гемофільна паличка, стрептококи та стафілококи. Як визнають лікарі, встановити діагноз бактеріального ГРЗ у пацієнтів буває дуже важко. І причина полягає не лише у подібності симптомів бактеріальних та вірусних хвороб, а й у тому, що експрес-методи діагностики того ж синуситу чи гаймориту, які дозволяють упродовж кількох годин отримати результат, недосконалі (не завжди дають точний результат) і малодоступні. А традиційні методи діагностики незручні, бо довго тривають. Про те, яка бактерія викликала захворювання і чим її треба убивати, пацієнт дізнається лише через 5—8 днів після здачі мазка із носа і горла. Швидше — ніяк, бо поки слиз «висіють» на поживному середовищі, поки бактерії виростуть, треба чекати 3—5 днів. А потім лаборанти перевірять чутливість мікрофлори до антибіотиків, зроблять довідку і передадуть дані до лікарні...

      За словами заступника головного державного санітарного лікаря України Людмили Мухарської, в бюджетних лікарнях такі проби мають робити безкоштовно. А приватники, як з'ясувала «УМ», просить за цю послугу від 60 до 80 гривень.

Особливий нюх на грипозних монстрів

      За словами фахівців, «вистежувати» збудників ГРВІ, відривати патогенним чужинцям «репродуктивні органи» і не пускати вірусів до здорових клітин вміє лише невелика група медикаментів. Це хіміопрепарати, які «спеціалізуються» безпосередньо на збудниках грипу: Ремантадин, Амантадин, Арбідол, Озельтамівір (Таміфлю) тощо. Так, Ремантадин, Амантадин — препарати, які не дають вірусові грипу можливості розмножуватися і захоплювати здорові клітини тканин носоглотки, трахеї, бронхів тощо. Коли ж Ремантадин чи Амантадин потрапляє до організму, переповненого вірусами грипу (прикінцева стадія репродуктивного циклу вірусу), діюча речовина не дозволяє інфекційним часткам виходити з зараженої клітини. Отже, захворювання не розвивається далі, і ризик виникнення ускладнень зменшується. Недоліком препаратів є те, що вони «прицільно б'ють» тільки по вірусах серотипу А й абсолютно безсилі проти вірусів типу В.

      Арбідол — препарат, діюча речовина якого також «веде полювання» лише на віруси грипу. Арбідол не дає патогенним часткам проникати в здорові клітини і розмножуватися у них, на відміну від ремантадину й амантадину, ефективно діє як проти вірусів типу А, так і проти збудників грипу серотипу В.

      Ефективність кожного з цих препаратів доведена багаторічними дослідженнями та використанням на практиці. Але проблема одна — лікар, перш ніж прописати вам один із цих препаратів, має переконатися, що у вас стовідсотковий грип, а не якесь інше ГРЗ. Інакше гроші будуть змарновані... А шляхів для того, аби упевнитися в діагнозі «грип», насправді небагато. Або симптоми захворювання будуть настільки красномовними, що в лікаря не виникне жодних вагань, або ж у пацієнта візьмуть пробу слизу з носа чи горла (як варіант — крові чи сечі) і відправлять до лабораторії.

      Як розповіла «УМ» Людмила Мухарська, для цього хворому навіть не обов'язково йти до поліклініки — віднести матеріали до лабораторії може і дільничний лікар, який прийшов до пацієнта додому. Проаналізувавши кількість антитіл до вірусу грипу в наданих зразках, працівники лабораторії протягом доби видадуть результат дослідження (дослідження крові триватиме довше). За словами пані Мухарської, таке дослідження в бюджетній поліклініці є безкоштовним, але робити його треба далеко не кожному пацієнту, а лише тим, хто цього потребує.

      Якщо ж лікар не бачить необхідності робити такий тест, а людина все одно хоче його зробити — до ваших послуг приватні медичні центри, які проведуть дослідження за 60—80 гривень. Утім швидких результатів більшість «приватників» не обіцяють. Кажуть, що поки будуть готові результати серологічного дослідження, грип уже й промине. А нащо воно вам треба, оте знання, коли лікування вийшло на фінішну лінію?