Проблема «дітей вулиці» в Україні не дає про себе забути: щодня тисячі позбавлених домашнього тепла підлітків на наших очах вживають алкоголь, нюхають клей, жебракують та вчиняють злочини. За подолання цієї невтішної ситуації в нашій країні взялися Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» та «Європейський рух в Україні». Не без епатажу, звісно. Наприклад, на прес-конференції, присвяченій проекту «Допомогти дітям вулиці», організатори роздали журналістам загадкові чорні згортки — із пакета для сміття та скотчу. Всередині цікаві знайшли упаковку «легендарного» клею та пакет до нього. «Сміття — це ті умови, у яких перебувають діти вулиці», — прокоментували організатори свій задум поділитися шматочком «вуличної» атмосфери.
Офіційні дані щодо дитячого жебракування в Україні вражають: на вулиці живе близько 130 тисяч дітей віком від 8 до 16 років. 20 відсотків із них є біологічними сиротами, але решта має одного або обох батьків. Кожен третій маленький мешканець тепломереж, де найчастіше ночують безпритульні, постраждав від жорстокого ставлення до нього в родині, ще ж третина дітей вдома голодувала. Кожен другий наш своєрідний «сусіда» вживає алкоголь і наркотики, 10 відсотків із них є неписьменними, а решта мають рівень знань, що не відповідає віку дитини. За свідченням соціологів, вуличні українці відносяться до так званого латиноамериканського зразка, тобто, позбавляючись дому, не мають підтримки з боку держави.
Задля того, щоб хоч якось змінити цю невтішну ситуацію, ще 2003 року проект «Допомогти дітям вулиці» запровадив першу мобільну станцію допомоги в нашій державі. Спеціально обладнаний мікроавтобус, завдяки якому безпритульні діти можуть отримати гарячі обіди, першу медичну та гігієнічну допомогу, соціальну й психологічну консультацію спеціаліста, щодня прямує однаковим маршрутом та робить зупинки у відомих дітям місцях. Зараз такі «притулки на колесах» успішно діють уже у Львові, Тернополі, Хмельницькому, Донецьку та Івано-Франківську. Благодійники обіцяють поступово розширювати територію курсування мобільних станцій, тож у березні одна з них має з'явитися у столиці. Також заплановано впровадження проекту у Рівному та Одесі.
«Перед запуском програми ми проаналізували ситуацію з безпритульними дітьми та були вражені тим, наскільки поганими є умови життя та ставлення до них у спеціалізованих закладах, — розповідає президент фонду «Карітас України» Андрій Васькович. — Не витримуючи, вони просто тікають звідти. Повертаються на вулицю і з великим негативом та підозрою ставляться до будь-якої допомоги, що пропонується їм. У першу чергу ми прагнемо заручитися підтримкою, розумінням та довірою безпритульних дітей. Від того, наскільки вони будуть відкриті нам, залежить успіх проекту». Пан Андрій відкриває таємниці спілкування з маленькими волоцюгами: «Дуже цікавий феномен — це харчі, які не є основною проблемою для дітей вулиці. Але за допомогою їжі ми входимо в контакт iз дітьми».
Звісно, існує й немало противників подібних програм, які дорікають організаторам їх «підживленням» вуличного способу життя. Мовляв, «надаючи дітям певний комфорт, ви підкріплюєте їхнє бажання залишитися на вулиці». На такі закиди меценати мають свою відповідь: «Ми перешкоджаємо ще більшому деградуванню дітей та допомагаємо знайти наснагу та силу для того, щоб вижити», — коментує Андрій Васькович.
«У майбутньому разом iз нашими партнерами з-за кордону ми розробимо концепції щодо того, які перспективи зможемо надати дітям вулиці, — ділиться планами президент благодійного фонду. — Це буде повернення їх до сімей, державних інтернатів або альтернативні варіанти життя, наприклад мешкання під опікунством».
Президент Європейського руху в Україні Олександр Білецький розповідає, що нині всі подібні соціальні проекти фінансуює Європейський Союз. «Наша ідея — силами громади зібрати в Києві гроші на купівлю мікроавтобуса та річну оплату роботи спеціалістів», — каже він.
Багато розповідали організатори акції й про відчуженість української громадськості від проблем, що ріжуть очі. Олександр Білецький згадує, як одного разу волонтерський мікроавтобус у Хмельницькому просто закидали пляшками мешканці двору, у якому той зробив тимчасовий пункт допомоги. «Коли у нашої дитини вкрадуть мобільний телефон або згвалтують чиюсь дочку — от тоді це стає нашою проблемою!» — каже він.
ДОВІДКА «УМ»
«Карітас» є всесвітньою мережею благодійних фондів та установ. Основна місія цієї організації — меценатство та здійснення християнської соціальної роботи. Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» є проектом Української греко-католицької церкви та існує з 1993 року.
«Європейський рух в Україні» є Всеукраїнською громадською організацією та офіційним представництвом в Україні та Українською національною радою міжнародного європейського руху.
ДОПОМОГА
У столиці стартує акція, під час якої кожен небайдужий може перерахувати свої кошти на подолання проблем дитячої безпритульності. Для цього створений банківський рахунок благодійного фонду «Карітас-Київ» (2600003002593 у КФ ВАТ «Кредобанк» МФО: 321897, Благодійний фонд «Карітас-Київ» ЗКПО 21477781. Призначення платежу: благодійний внесок на статутну діяльність) та спеціальний SMS-портал (повідомлення з текстом 55 на короткий номер 5900, вартість — п’ять гривень із ПДВ). Також можна вкинути гроші до однієї зі спеціальних скринь для пожертв або просто привезти в «Карітас-України» дитячі книги, ласощі, одяг та іграшки. Необхідні адреси та подробиці проведення акції містяться на інтернет-сайті www.kids.net.ua.