Рай на камінні

      Під ногами — жовте каміння і червоний порох. А навкруги — пишні квіти, виплекані виноградники, гранатові й оливкові дерева, смоківниці й родючі яблуні. За останні десятиліття Меджугор'я (у Боснiї i Герцеговинi, що входила до колишньої Югославiї) з бідного села перетворилося на модерне містечко з численними готелями і сотнею крамниць. На вітринах — фігурки й образки Божої Матері, вервиці, свічки, пляшечки на святу воду. В якийсь момент від кількості таких «торгових точок» починає паморочитися в голові. Приходиш до тями, коли бачиш, скільки людей різних рас потребують такого місця. Щороку мільйони паломників відвідують Меджугор'я, де упродовж 25 років щовечора являється Божа Мати. Тут можна вільно ходити серед ночі, хоча поліцейських не видно. Тут немає супермаркетів, розважальних центрів. Утім про «відірваність від світу» не скажеш. На вечірні у церкві різними мовами читають Євангеліє священики, які приїхали зі своєю паствою з різних континентів. В'єтнамці, ірландці, угорці, американці, чехи — успішні підприємці й наркомани, сироти і батьки з дітьми — їдуть сюди, аби збагнути волю Небесної влади.

Сходження на землю

      Здається, тут ніколи не було миру. Понад чотири століття на теренах Боснії й Герцеговини панували турки. Потім землі входили до складу Австро-Угорщини. Після Першої Світової тут створили Королівство сербів, хорватів і словенів, а королем став серб. Сербія, як відомо, — «права рука» Росії у слов'янському світі. Католиків змушували відмовитися від Папи і навіть від латинського шрифту. 1933 року світ зранився праворуч і ліворуч від убогого хорватського села: українським Голодомором і приходом до влади Гітлера. А в Меджугор'ї парафіяльний священик встановлює на високій горі 10-метрового кам'яного хреста. У рік 1900-ліття Христового Воскресіння він посвячує Меджугор'я Спасителю, аби захистити від зла. Згодом уже в Югославiї (своєрiдному Радянському Cоюзi з аналогом Росiї — Сербiєю), на цю гору Крижевац потай ходили молитися селяни. Комуністи вбили після війни близько 17 тисяч людей у єпархії Мостар-Дувно, до якої входить Меджугор'я. Позбавили життя й меджугорського пароха. Загалом, у Боснії знищили сотні священиків. Мірьяна Василі-Цуккаріні у своїй книжці «Поклик Божої Матері з Меджугор'я» пише, що комуністи навмисно не розвивали економіку в Герцеговині, тому хорвати змушені були виїжджати на роботу до Німеччини, Швеції, Америки. Уряд таким чином намагався позбавитися від активних громадян. Дружини з дітьми залишалися вдома, чекали і молилися.

      Наприкінці 1980-го в глуху парафію Меджугор'я переводять отця Йозо Зовко, який «тероризував» компартію, переконуючи молодь не вступати до неї. 24 червня 1981 року в монастирі неподалік Загреба він молився за свою нову парафію. У цей час на парафії сталося диво. Дівчата Мілка, Іванка і Мір'яна побачили над горою Божу Матір з дитиною у спалахах світла. Тоді ж видіння побачили 17-річна Віцка і два хлопчаки. «Діти вдома розповіли своїм батькам, що бачили Божу Матір. Батьки злякалися, мабуть, ще більше, ніж діти, — розповідає Тереза Гажіова, яка вже кілька років живе у Меджугор'ї і допомагає паломникам. — Кажуть: «Ідіть спати, яка Божа Мати? Ви можете до неї молитися, але бачити її неможливо!». А діти не могли спати цілу ніч». Іван розповідав, що так боявся, щоб знову не прийшла, що позамикав усі двері. Наступного дня діти знову пішли на гору, їх ніби притягувала якась сила. Разом з ними піднімалися батьки, сусіди, друзі. 25 червня всі, хто були на горі, помітили яскраве світло. Шестеро дітей побачили Богородицю. Вони спитали: «Як тебе звати?». Вона відповіла: «Діва Марія, Цариця світу». 26-го поприходили і мешканці довколишніх сіл. Коли всі вже спускалися з гори, Богородиця ще раз явилася Марії Павлович і сказала перше Послання: «Мир, мир, мир. Хай буде мир на землі. Між Богом і людиною і між людьми взаємно. Молітеся, постіться. Молитвою і постом ви можете зупинити навіть війну, світові катастрофи».

      Поліція не забарилася. Дітей-боговидців відправили на обстеження. Член компартії Югославії Микулич привселюдно прокляв ченців, дітей і всіх мешканців Меджугор'я — «ворогів соціалізму, що готували контрреволюцію». За місяць прибули з Бєлграда таємні агенти в цивільному і під час обшуку знайшли в церкві триколірний прапор Хорватської республіки без соціалістичного герба. Священика в кайданах вивезли з села, а церкву замкнули і забили дошками.

Послання Богородиці

      «Богородиця приходить до нас уже понад 25 років, щовечора, — каже Тереза. — Ніхто не може збагнути, що відбувається у момент явлення. Скільки комісій, учених, різних фахівців досліджували це. Але є межа, за якою людський розум виявляється безсилий». 25 числа щомісяця приходить нове послання від Богородиці через Марію Павлович. Вона записує те, що почула, на папір, його перекладають різними мовами і пересилають у різні країни. Візіонери розповідають, що відчувають її прихід спершу в серці. Тоді тричі спалахує світло. Богородиця приходить завжди на хмарині, з ангелами. Вона у голубому вбранні з білою накидкою. У неї чорне волосся, блакитні очі, корона з зірок. А в Різдво Ісуса — з немовлям Ісусом. На великі свята вона в золотому вбранні. Коли діти спитали: «Чому ти така гарна?», Богородиця усміхнулася: «Якщо хочете бути красивими — любіть».

      Серед ночі з групою паломників піднімаємося на кам'янисту гору, де об'явилася Богоматір. Свічки, піснеспіви. Напрочуд спокійно, як у «сповільненій зйомці». Знаємо, що мир, в якому ніжиться нині душа, за кілька днів затиснеться болем. Ми знову опинимося «у звичайному світі». «Богородиця бачить все, що відбувається на землі між людьми, — при світлі дня розповість Тереза. — Страждання, хвороби, зневіру. Вона бачить, що сучасний світ у великій небезпеці. Тиха війна знищує людство». Богородиця каже, що дає людям 5 каменів проти Голіафа (у Старому Заповіті описується, як велетня Голіафа поборов боговідданий юнак Давид). Перший камінь — молитва серцем. Можна знати різні молитви, але так і не зустріти Бога у своєму серці. «Якось я була на дитячій месі, — згадує Тереза. — І священик каже: «Якби зараз до церкви прийшов Ісус, що б ви Йому сказали?». Піднявся маленький хлопчик: «Я спитав би: «Як Твої справи?». Мені стало соромно, я не знала, чи мені спало б на думку так запитати. Зазвичай говоримо тільки про свої проблеми: «Нам важко, Господи, поможи!».

      Марія запрошує поститися серцем кожну середу і п'ятницю. Буває, ми у п'ятницю не їмо м'яса, але їмо смачні пироги. А піст — це доказ любові. Скажімо, у середу ми можемо  поститися за людину, яку любимо, щоб вимолити їй якусь благодать. А в п'ятницю — за когось, кого не любимо. І помалу станемо чутливішими до потреб інших людей. Як почувається людина, яка 10 років не приймала душ? Так само чується наша душа, яка не очищується у сповіді, пояснює Тереза. Меджугор'я — це сповідальня світу. Тут відкриваються очі, серце. Над своєю душею люди, виявляється, мають працювати так, як на ниві. Якщо не виривати бур'ян — не буде квітів і плоду.

      Вранці йдемо на зустріч з візіонеркою Віцкою. Сотні людей обступили веранду, порослу виноградом. Слова Віцки одночасно перекладають кількома мовами: «Богородиця хоче, щоб ми наситилися її миром. Вона каже: «Якщо ви молитеся за мир у світі, а у вашому серці немає миру — така молитва є марною».

Щоб Росія навернулася

      Є в Меджугор'ї загадка. Візіонери свідчать: Богородиця прийшла, аби звершилося те, що вона оголосила в Фатімі. «Матінка Божа з'являється в певний час. Вона ознаменовує якісь великі події, — каже отець Анатолій Тесля. — У Фатімі в Португалії вона об'явилася перед більшовицьким переворотом». А саме — 13 травня 1917 року. У Фатімському посланні йшлося про загрозу, що насувається з Росії, і про необхідність навернення північної країни, охопленої безбожжям. Там ішлося про ІІ Світову війну, після якої комуністична диктатура поширилася на більшу частину Європи та інші країни світу. Про те, що святий отець багато страждатиме через це. 13 травня 1981 року стався замах на папу Римського Іоана Павла ІІ (одна з куль, що пробила тіло понтифіка, знаходиться в прочанській церкві у Фатімі). Замахом, за багатьма свідченнями, керували з Москви. Наступного місяця того ж року Богородиця явилася в Меджугор'ї. Чи прислухався світ до нових її послань про джерело істинного миру? «Коли в кінці 1989 року завдяки «оксамитовій революції» розпалася комуністична система, світ онімів. Багато людей у радісному засліпленні гадали, що всі труднощі минулого будуть легко подолані через розвиток демократії», — нагадував нині покійний організатор велелюдних християнських прощ Йосиф Марія де Вольф. Утім зло, яке рухало руйнівниками віри, нікуди не випарувалося. Нині воно надихає колишніх комуністів вже іншою ідеєю «вищості» — імперською.

      Кожного вечора о 17.00 у меджугорській церкві святого Якова розпочинається вечірня. Великий храм заповнений, а також лави надворі, де транслюється служба для кількох тисяч, і павільйон, звідки в час молитви видно, як над горами заходить сонце. Величезну церкву для невеличкого села розпочали будувати ще перед війною. Архітектор, якого всі вважали диваком, приказував, що колись ця церква буде затісною. Дивина, але в Меджугор'ї немає жодного сліду від бомбардувань. Довкола на початку 1990-х серби здiйснювали «етнічні чистки», прагнучи зберегти владу над теренами колишньої Югославії, американці гатили снарядами по сербах. А на богомільне село, за розповідями очевидців, не впала жодна бомба. Меджугор'я — дивовижне протиставлення земній владі, яка ділить людей на раси, класи і конфесії. Провівши півдня у каплиці, де кожні півгодини правиться служба іншою мовою, бачиш, що в'єтнамці, афроамериканці, голландці і поляки однаковісінькі в час молитви. Тут відбувається зцілення серця, зраненого злом. Неподалік Меджугор'я є «Материне село» для дітей-сиріт і поселення «Чинакколо» для колишніх наркоманів та алкоголіків. Через численних паломників зцілюються і «пострадянські» суспiльства, в яких за норму починають сприймати прості цінності, про які Меджугор'я лише нагадує.

      «Географічне розташування Меджугор'я є ідеальним для поширення глобального заклику до миру, — пише Мір'яна Василі-Цуккаріні. — Маленька католицька парафія, невідома світові, яка відчула тиск тоталітарного атеїстичного режиму, була обрана, щоб прийняти небесне запрошення для примирення з історією і сусідами, представниками інших релігій, що мають спільне коріння... Небо прийшло до нас, щоб знищити релігійні, расові і класові упередження, насаджені тими, хто тримає у своїх руках владу і хто протистоїть спасительній силі Христа». Банально, але якби я там не побувала — ніколи б не повірила, що таке можливо. Сади на камінні, «майданівські» усмішки і відчуття, що над тобою не «уряд, партія, податкова», а Небо...