Під ногами — жовте каміння і червоний порох. А навкруги — пишні квіти, виплекані виноградники, гранатові й оливкові дерева, смоківниці й родючі яблуні. За останні десятиліття Меджугор'я (у Боснiї i Герцеговинi, що входила до колишньої Югославiї) з бідного села перетворилося на модерне містечко з численними готелями і сотнею крамниць. На вітринах — фігурки й образки Божої Матері, вервиці, свічки, пляшечки на святу воду. В якийсь момент від кількості таких «торгових точок» починає паморочитися в голові. Приходиш до тями, коли бачиш, скільки людей різних рас потребують такого місця. Щороку мільйони паломників відвідують Меджугор'я, де упродовж 25 років щовечора являється Божа Мати. Тут можна вільно ходити серед ночі, хоча поліцейських не видно. Тут немає супермаркетів, розважальних центрів. Утім про «відірваність від світу» не скажеш. На вечірні у церкві різними мовами читають Євангеліє священики, які приїхали зі своєю паствою з різних континентів. В'єтнамці, ірландці, угорці, американці, чехи — успішні підприємці й наркомани, сироти і батьки з дітьми — їдуть сюди, аби збагнути волю Небесної влади.