Фото надане прес-службою Олександра Пономарьова.
Закінчились зйомки фільму українського режисера Галини Сахно «Мій принц», саундтрек до якого написав та заспівав Олександр Пономарьов. Показ фільму в Україні запланований на весну, а в лютому мелодрама з’явиться на російських телеканалах. У головних ролях стрічки російські актори Аліка Смєхова («Всі чоловіки сво...») i Дмитро Харатьян («Гардемарини, уперед») та українські — Вікторія Малекторович («Царівна») i Дмитро Лаленков («Леся плюс Рома»). В основу стрічки покладено п’єсу популярної київської журналістки Лади Лузіної «Комплекс принца».
Режисер фільму Галина Сахно говорить, що одразу вирішила працювати тільки з Пономарьовим. «Його пісні за емоційним станом, за мелодикою найкраще відповідають атмосфері цієї стрічки. Олександр відчуває кіно і вміє за допомогою музики влучно підкреслити характер героя, його переживання, думки», — вважає вона. Це уже другий саунд-трек Пономарьова до кiно. Його дебютом стала стрічка українського режисера Андрія Дончика «Жага екстриму». До того Олександр знявся у режисера Вілена Новака, де зіграв популярного співака Влада Хмельницького «Особисте життя». Отриманим результатом — задоволений: «Зараз мені цікаво працювати над створенням музичного оформлення до кінофільмів, — говорить співак. — Подобається процес творчого пошуку і написання музики. У фільмі задіяно багато героїв. Усі вони мають власний характер, і важливо за допомогою музики доповнити та розкрити образ до кінця; відчути атмосферу фільму, настрій героїв. Я настільки захопився цією роботою, відчув у собі стільки натхнення, що за півтори години написав і заспівав саунд-трек».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
