Чимдалi — в лiс!

08.02.2007
Чимдалi —  в лiс!

      У листопаді 2006 р. мені довелося побувати в США, де, зокрема, вразило таке: тільки в одному штаті Айова (ненабагато більшому за дві Полтавські області. — Авт.), де проживає 3 млн. населення, вирощується 15 млн. голів свиней. В усій Україні, для порівняння — всього... 8,5 мільйона. І це лише один штрих. Подібні приклади можна наводити практично в усіх галузях сільського господарства. Але я переконаний: вихід із ситуації є. І більшість, здавалось би, споконвічних проблем українського села — відновлення природи, розбудову сільського господарства, — ми зможемо розв'язати комплексно. Якщо зуміємо правильно визначити прiоритети.

 

А хто сказав, що землю треба обробляти?

      Повернення до природи, наведення екологічного ладу на планеті — це не фантазії мрійників-утопістів, а поява нових можливостей. Нульовий обробіток («No-Till») у землеробстві — прямий посів у необроблену стерню, вперше у світі запропонований і широко впроваджений академіком Т. Лисенком у сорокові роки минулого сторіччя, — на мою думку, гарантія успіху в цьому найважливішому завданні нинішнього покоління землян. Нульовим обробітком грунт не травмується і перебуває у стані, оптимальному для росту і розвитку рослин. «No-Till» рятує грунт від ерозії і деградації, підвищує його родючість, нормалізує баланс вуглекислого газу.

      У Дніпропетровській області працює корпорація «Агро-Союз». Посів усіх культур (ранні зернові, кукурудза, соя, соняшник, ріпак, багаторічні трави тощо. —Авт.) відбувається без будь-якого обробітку поля, просто в стерню. Витрати пального за рік — усього лише 15—20 літрів на гектар, тоді як у середньому в області й Україні вони значно перевищують 100 літрів. Врожаї  за такого росту вдвічі вищі, ніж у сусідів, які продовжують орати поля плугом. Сім тисяч гектарів ріллі обслуговує практично один потужний трактор з широкозахватною сівалкою власного виробництва. Посівними комплексами, що виготовляє корпорація, зараз обслуговується два мільйони гектарів у Росії (Поволжі, на Південному Уралі, в Сибіру, на Алтаї) і понад три мільйони в Казахстані. Президент Нурсултан Назарбаєв і керівники-аграрії республіки ведуть активну роботу із запровадження цієї технології на всій ріллі північного, західного і центрального Казахстану.

      Впровадження нової технології обробітку грунтів дозволить з меншими затратами людської праці, техніки і пального на значно менших площах ріллі вирощувати набагато більше, ніж тепер, зернових, технічних, кормових та інших культур. З іншого боку, в землеробстві і тваринництві вивільниться велика кількість працівників. При розумному господарюванні принизливе безробіття селян та інших категорій працівників у нашій державі можна здолати значно  швидше.

Урагани — розплата за знищені ліси

      Добре відомий план перетворення природи 30-х років минулого століття, який передбачав посадку лісосмуг між полями, лісів, дендропарків, утворення ставків, озеленення сіл і міст, приписаний Сталіну. А насправді він є дітищем українських учених.

      Нині ця проблема знову актуальна. Необхідно відродити ліси не тільки на всіх територіях, на яких вони винищені в ХХ ст., а й забезпечити посадки дібров на значній частині малопродуктивної ріллі, прибережних луках і терасах усіх великих і малих річок, усіх ярів і балок. Понад 50 років я веду боротьбу проти плуга — головного руйнатора родючості грунтів.

      ...Під час зародження землеробства на планеті існувало близько восьми мільйонів чоловік і було 46 мільйонів квадратних кілометрів лісу. Сьогодні чисельність населення — шість мільярдів, а лісів залишилося шість мільйонів квадратних кілометрів.

      Море-озеро Арал зникає з карти світу не тільки тому, що води річок Амудар'ї і Сирдар'ї розбираються на полив, а головним чином тому, що люди знищили десятки мільйонів саксаулових лісів у Каракумах і Кизилкумах, які стали голими пустелями з піщаними барханами, над якими не можуть утворитися дощові хмари. Вирубавши ліси, люди порушили водний баланс над величезною територією. У гонитві за дорогоцінною деревиною і збільшенням ріллі масово знищуються ліси приток Амазонки. За декілька останніх десятиліть найповноводніша річка світу обміліла. Замість проливних дощів у її басейні з'явилися посухи, зароджується чергове екологічне лихо. Ураган «Катрін», що, як корова язиком, злизав місто Новий Орлеан — розплата США за знищені ліси в Бразилії і Північній Америці. Останні десятиліття половину Європи топлять повені, половину терзають лісові пожежі, така ж картина в Америці, Австралії, Азії, Африці, зруйнований плугом степ, порубаний високомеханізованою «сокирою» ліс та промислові викиди — головні причини вже видимої планетарної екологічної катастрофи.

      Не далі, як уже в цьому сторіччі людям належить повернути ліси до Каракумів, Кизилкумів, у пустелю Гобі в Азії, в усі пустелі всіх континентів. Але ще раніше, буквально найближчим десятиліттям, необхідно відродити діброви у притоках головних річок густонаселених регіонів усіх материків світу. Повернення винищених лісів України й Росії і виділення під їхню посадку багатьох мільйонів гектарів малопродуктивних сільгоспугідь — ось благородне завдання для урядів наших держав, лідерів наших народів. Відновлення екологічної рівноваги в природі, вирішення демографічного питання розгортатимуться саме в напрямі розумного господарювання на землі, а не в роздуванні міст, як це здається багатьом з урбанізаторів.

      Якщо жителі лівобережжя України і Росії уважно придивляться до лісів усіх приток Дніпра і Дону, то побачать, що цим насадженням 65—70 років. Раніше в оголених людьми заплавах Десни, Сейму, Псла, Сули, Ворскли, Сіверського Донця, Осколу, Тихої Сосни, Айдару вже ворушилися піщані бархани. А в центрі чорноземних степів — у серці України і Росії — зароджувалися пустелі.

Зелені насадження — на 20 відсотках площі

      Найближчим десятиріччям в Україні треба посадити щонайменше 12—15 мільйонів гектарів нових лісів. Де саме?! У Карпатах, у долинах і на крутих прирічкових схилах усіх річок областей України, навколо всіх міст і сіл, біля ставків і боліт, залісити всі балки і пустощі. Окрім того, виділити під лісонасадження 4—5 мільйонів гектарів малопродуктивної ріллі — крутосхилів, еродованих площ.

      Наш Донбас — величезна територія найбільшого у світі «свинорою»: незліченні «мертві» терикони, розверзті вироблені й закинуті кар'єри, занедбані урвища і звалища сміття, безкраї степові пустощі, вкриті бур'янами. Сімдесят—сто років тому багаточисельні річки і ставки цього величезного регіону мали чисту воду і багато риби. Зараз у більшості річок Донецької і Луганської областей вода отруєна промисловими викидами, вона тепер — мертва. Не так давно Азовське море з гектара водного дзеркала давало найбільший у світі вилов риби, особливо — осетрових та інших цінних видів. Сьогодні у ньому риби практично немає — море отруєне донецьким брудом. На Донбасі були величезні лісові масиви, які зараз знищені.

      Я народився і виріс на Донеччині, добре знаю географію і екологію обох областей. Твердо впевнений і, якщо треба, доведу будь-якій урядовій інстанції і керівникам Донецької і Луганської областей, що тільки у цих двох областях, щоб оздоровити умови існування для людей і всього живого на землі, у воді і в повітрі, треба негайно вкрити лісами щонайменше 20 відсотків території. Це один мільйон триста двадцять тисяч гектарів.

Крапельне зрошування — у кожен двір

      Мені як українцію і агроному соромно, коли заходжу нині до овочевого магазину. Сприймаю як національну ганьбу і відчуваю власну провину агронома, коли бачу прилавки, завалені імпортними фруктами, картоплею, іншими овочами. Звичайно, ніхто не проти екзотики, яка в нас просто не родить, але де поділися, наприклад, наші найкращі у світі яблука сортів Антоновка, Семиренко?

      Уся наша країна, а особливо, враховуючи кліматичні умови і розміри орних площ, центральні, південні області, Крим, південь Західної України і Закарпаття, — величезний регіон безкрайніх можливостей виробництва першокласних екологічно чистих фруктів, овочевих і баштанних культур. Селяни, не задіяні в землеробстві, тваринництві чи лісівництві, можуть з успіхом займатись виробництвом фруктів та овочів на всій території України.

      Для цього треба на урядовому рівні ухвалити рішення про забезпечення всіх дворів, сіл і хуторів устаткуванням для крапельного зрошування, що державі посильно, принаймні, за рік-два. Селяни, отримавши змогу незалежно від погодних умов одержувати добрі врожаї, зуміють у своїх садах і городах вирощувати таку кількість високосортних фруктів і овочів, що забезпечать як внутрішній ринок, так і російський та європейський...

      Звичайно, ведення лісового господарства, овочівництво, вирощування фруктів і баштанних культур, переробка, збереження і реалізація цих продовольчих ресурсів потребують великої кількості робочих рук. Швидке піднесення названих галузей має ще два дуже важливих аспекти — відродження багатодітної, багатопоклінної української родини і виховання нашої молоді. Адже не випадково ціла плеяда вітчизняних просвітителів зі світовим ім'ям, у тому числі Григорій Сковорода, сповідували народну педагогіку поєднання навчання з трудовим вихованням і працею. Старші покоління не забули й школу госпрозрахунку, перемноженого на ентузіазм студентських будівельних загонів, у яких наша молодь, починаючи з часів хрущовської «відлиги», підкоряла цілину, Сибір, Далекий Схід і Європу. Хіба не настав час так само взятися за власні подвір'я та городи, сади й ліси — за свою землю і долю?

Федір МОРГУН.

 

ДОСЬЄ «УМ»

      Федір Трохимович Моргун, колишній міністр охорони природи СРСР, відомий як ініціатор і організатор безплужної системи землеробства, в 70-ті роки він широко запровадив її на Полтавщині.

      Свого часу рішуче протестував проти постанов Компартії та уряду про розподіл хуторів і сіл на перспективні та неперспективні, виступав проти будівництва в країні десятків економічно надвитратних і екологічно шкідливих  заводів із виробництва штучних білків із парафінів нафти. У 90-ті роки заперечував обвальну фермеризацію, переконував зберігати великотоварні господарства.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>