Протиракова пробіжка

      Онкологи всього світу б'ють на сполох — за їхніми невтішними прогнозами, до 2020 року рак вийде на перше місце серед усіх причин смертності населення. На сьогодні онкологія посідає в цьому списку хвороб-убивць «почесне» друге місце, поступаючись за кількістю жертв лише серцево-судинним захворюванням. У суботу, коли світова громада в черговий раз відзначала день боротьби з раком, українські лікарі підбивали підсумки виконаного за минулі роки і ділилися планами майбутньої дев'ятирічної війни з онкозахворюваннями.

Страусина тактика вбиває українців

      За словами онкологів, програма «Онкологія», розрахована на 2002—2006 роки, виконала важливе завдання — зняла соціальне напруження і забезпечила безплатними медикаментами більшість онкологічно хворих. Утім у програмі практично не було враховано ані профілактику онкозахворювань, ані ранню діагностику раку. Нова ж програма на 2007—2016 роки, розроблена МОЗ, передбачає комплексний підхід до цих питань.

      «Ми вже розписали кроки програми, — говорить головний онколог МОЗ України Ігор Щепотін. — У першу чергу треба зруйнувати негативний імідж злоякісних новотворів. Сьогодні у свідомості більшості українців діагноз «рак» дорівнює смертельному вироку. Але ж насправді це не так! Якщо вчасно встановити діагноз і почати лікування, людина може одужати і спокійно жити далі. У нас же всі бояться почути слово «рак» iз вуст лікаря. Якщо наша людина погано себе почуває, сама припускає, що з її організмом відбувається щось не те, бачить усі ознаки онкозахворювання і навіть намацує в себе пухлину, найчастіше що вона робить? Не звертається до лікаря по допомогу, аби з'ясувати, що сталося, а навпаки, намагається втекти від проблеми і, наче страус, сховати голову в пісок. У результаті хвороба прогресує, і пацієнт втрачає дорогоцінний час...»

      Як наголошує Ігор Щепотін, через нерозумну турботу рідних онкохвора людина часто страждає двічі — від того, що має важку хворобу, і від того, що позбавлена можливості отримати кваліфіковану допомогу: «Якщо людина захворіла на інфаркт міокарда, їй відразу ж говорять про її захворювання, за нею приїжджає спеціалізована бригада швидкої допомоги і привозить пацієнта до спеціалізованого відділення. Людина знає що в неї, і разом iз лікарями бореться за своє життя. З раком чомусь відбувається діаметрально протилежна ситуація. Нібито з благих мотивів друзі, родичі, знайомі не говорять хворому, що в нього рак, не відвозять його до онкологічного закладу, бо там людина відразу здогадається про свій діагноз, а це тільки погіршує ситуацію».

Роздача слонів для лікарень

      Коли йдеться про боротьбу з раком, впадає в око певна невідповідність між грандіозним фінансуванням програми «Онкологія» та занедбаним станом багатьох регіональних онкодиспансерів. З одного боку — вражаючі грошові суми, які йдуть на устаткування лікарень, з іншого — відсутність у деяких областях навіть «допотопної» апаратури. Із чим це пов'язано? За словами фахівців, дотепер онкологічні лікарні й диспансери забезпечувалися обладнанням досить хаотично: якому головлікареві пощастить, той і виб'є для свого закладу ту чи іншу апаратуру. «Буває, одна лікарня отримує чудове дороговартісне обладнання, але використовує його лише протягом двох годин на день, — бідкається Ігор Щепотін, — тоді як цілі області не мають змоги надавати онкохворим допомогу через нестачу елементарних апаратів. У нас є області, в яких немає апаратів для променевої терапії, а без них практично неможливо лікувати рак. Ось так і працювали».

      Яким чином «необладнані» онкологи викручувалися із ситуації й рятували своїх пацієнтів від смерті — таємниця, вкрита мороком. Але не може не радувати те, що цьому героїзму нарешті буде покладено край. Після того, як медики здійснили паспортизацію усіх онкологічних закладів, МОЗ отримав своєрідну карту, на якій добре видно, де що є, а де чого немає. У базі даних можна побачити, скільки років обладнанню, в якому стані воно перебуває, які «залізяки» скоро зовсім вийдуть iз ладу, а які зможуть працювати не одне десятиліття. Тому є надія, що цього року «голі-босі» лікарні отримають від держави необхідні апарати в першу чергу. І 25 мільйонів гривень, передбачені в бюджеті-2007 на закупівлю онкообладнання, підуть туди, де цих коштів найбільше потребують...

Протиракова дiєта

      За словами головного онколога МОЗ України Ігоря Щепотіна, існує п'ять елементарних правил, дотримання яких може зменшити захворюваність населеня на рак на 40 відсотків — без виснажливого опромінення, дорогих медикаментів і хірургічного втручання. Для цього треба тільки підтримувати нормальну вагу тіла, бути фізично активним і дотримуватися нежорсткої дієти. А якщо детальніше, то:

      1. Щодня треба їсти не менше як п'ять різних фруктів та овочів. Рослинна їжа має становити близько 50—60 відсотків від усього, що людина з'їдає протягом доби. Клітковина, яка міститься в рослинах, «працює» сорбентом — вона збирає в органах травлення канцерогенні речовини й виводить їх iз організму природним шляхом.

      2. Не варто вживати багато червоного м'яса. Жир, масло, олія в цілому мають складати не більш як 25—30 відсотків спожитої їжі.

      3. М'ясо та рибу слід готувати при невисокій температурі, а від смажених страв краще взагалі відмовитися. Під впливом високих температур продукти втрачають більшість корисних речовин, натомість набувають канцерогенної дії.

      4. Регулярні прогулянки на свіжому повітрі або ж інтенсивні заняття спортом (протягом години щодня) зменшують ризик захворювання на рак товстої кишки. Зміцнення систем кровообігу та насичення всіх органів киснем запобігає появі злоякісних новотворень.

      5. Не можна допускати ані стрімкого збільшення маси тіла, ані швидкого зменшення ваги. Такі коливання «збивають» гормональний баланс в організмі та спричиняють «божевілля» клітин печінки, підшлункової залози чи статевих органів.