1983 року комуністичний режим у СРСР, як і впродовж півстоліття до того, вперто відмовлявся визнати злочин геноциду, вчиненого ним проти української нації. Відгородившись залізною завісою від цивілізованого світу, маразматичні кремлівські вожді сподівалися на те, що їм назавжди вдалося поховати правду. В Україні про трагічні 50-ті роковини Великого Голоду офіційно не згадали жодним словом, а люди в полоні страху перед владою говорили про нього хіба що пошепки. Натомість ця тема фігурувала у документах ЦК КПУ, що до розвалу СРСР і проголошення незалежності України зберігалися під грифом «таємно». Таємне раніше чи пізніше стає очевидним. Так сталося і з документом, датованим 23 лютого 1983 року.