Іменини Чіпа

      Шампанське, торт зі свічками... Усе було, «як у людей», з нагоди його дня народження. Гостей прибуло стільки, що дарунки ледь вмістили на двох столах: купа бананів і солодощі, капелюх і костюмний міні-комплект з українських шаровар та вишиванки. Сьорбнувши якусь грамульку коньяку, підбадьорений Чіп, попри свій вік (виповнилося ж імениннику лише сім років), засвідчив, що любить обіймати красивих жінок; одягнених у білу сукню зазвичай ще й цілував, помічав глибоке декольте — неодмінно цікавився, що там, даючи волю рукам... Пардон: лапам! Бо ж ідеться про зеленочубу мавпу — спільного улюбленця колективу і відвідувачів Запорізького ботанічного саду.

      Директор закладу Тамара Єрьоміна була першою жінкою, якій Чіп довірився: «Зовсім маленьким він ішов на руки тільки до чоловіків, — каже пані Тамара. — Коли ж виповнився рік, то несподівано до мене прив'язався. Так привезений з Анголи малюк і залишився у нас. На правах члена колективу».

      Спершу прибульцеві щось не подобалося, і він кілька разів тікав. Однак щоразу повертався. Після четвертої втечі — з усвідомленням, мабуть, того, що від добра добра не шукають. Тепер, якщо хтось з відвідувачів ненароком і завдасть «морального збитку», то «український анголець» уже не тікає — може хіба-що ущипнути чи «конфіскувати» якусь блискучу річ. Тамара Єрьоміна згадала, як вона колись ледь повернула собі обручку, зняту нахабою.  

      Чіп, визнаний гурман, окрім бананів, полюбляє ковбаси, картопляне пюре, пиріжки з начинкою і навіть український борщ. Iз пиріжків, щоправда, дістає винятково «нутрощі», а тісто, як «гуманітарку», кидає дружньо налаштованим до нього кішкам і собакам. Своє столування «африканець» відпрацьовує, щоденно слугуючи принадою для потенційних відвідувачів. У спеціально спорудженому для нього будиночку. Щодня. З восьмої ранку — до останнього відвідувача. Ночує ж Чіп почергово у співробітників ботсаду, найчастіше — у пані Валентини. Чому? Не зізнається!