Ні квартири, ні машини, тільки книжки та дитина

03.02.2007
Ні квартири, ні машини, тільки книжки та дитина

«Крутий» студентський автомобіль. (Фото з сайту http://www.artel-amur.ru/)

      Чим живе звичайна студентська родина? Молоді люди вчаться, святкують, подорожують (якщо мають можливості), шукають роботу, народжують дітей та намагаються встигнути все водночас. Зрозуміло, що мало хто з них серйозно сподівається на державну допомогу в улаштуванні свого життя. Аж якось мені додому подзвонили з центру громадських опитувань та здивували: «А чи знаєте ви, що політиком Х було зроблено у підтримку молодих сімей?», «Чи відчуваєте ви як студент підтримку держави»? Довелося напружувати мозок та згадувати. Але згадувати виявилося нічого. Саме тому ми з друзями роздрукували анкету та вирішили опитати сімейних київських студентів, щоб дізнатися, кому держава таки допомагає у їхньому молодому житті-бутті.

      Переглянувши анкети, ми зрозуміли, що найбільше студентів турбує питання житла. Більшість студентських родин (63 відсотки) живуть з батьками. 28 відсотків можуть дозволити собі знімати помешкання, і лише 9 відсотків зі ста тих, хто мріє про власну квартиру, мають її, але пам'ятають, що це — подарунок батьків.

      Одруження — серйозний крок, тому і хлопці, й дівчата із завмиранням серця чекають на реакцію батьків. Чи підтримають вони дітей у цьому рішенні морально та матеріально? Всупереч стереотипу, 55 відсотків родичів схвально зустріли наміри своїх чад одружитися. Третина батьків опитаних студентів змирилися з цим рішенням, і лише дев'ять відсотків були категорично проти одруження своїх дітей.

      Кажуть, що закоханість завжди негативно впливає на навчання, і особливо на успішність студентів. А якщо закоханість переросла в шлюб? Як з'ясувалося, лише у 18 відсотків опитаних новий статус на успішність не вплинув. Чверть студентів почали вчитися краще, а у половини опитаних успішність погіршилася. Причиною цього може бути і збільшення обов'язків (студенти активніше починають шукати підробіток, у декого народжується дитина), і зміна пріоритетів, коли «п'ятірка» вже не здається такою важливою.

      У п'ятої частини опитаних студентських сімей уже є діти, ще 18 відсотків молодих родин планують мати дітей найближчим часом. А більшість опитаних відкладають народження дитини на невизначений термін — очевидно, до того часу, коли закінчать навчання, стануть на ноги, знайдуть власне житло чи стабільну роботу. Вірогідно, впливає на це рішення і те, що при переважній більшості українських навчальних закладів немає дитячих садків.

      Цікаво, що жоден респондент не сказав, що взагалі не збирається мати дітей.

      У нашій державі діє програма молодіжного житлового кредитування. Проте жоден із 50 опитаних нами «сімейних» студентів нею не скористався. Причина — у складності отримання кредитів та у високому ступені ризику (принаймні так відповіли наші респонденти).

      Саме тому сто відсотків (!) опитаних студентських сімей відповіли, що не відчувають державної допомоги. Натомість активно допомагають молодим сім'ям... Хто? Правильно, батьки молодих людей. Жодна студентська пара не відповіла, що вони самі повністю забезпечують себе. 82 відсотки опитаних частково заробляють на себе (при цьому частину грошей вони беруть у батьків), а 18 відсотків опитаних визнають, що цілком залежні матеріально від своїх батьків.

      Проведене опитування не може вважатися соціологічним, але вказати на певні тенденції у житті студентських сімей може. Висновки, як то кажуть, робіть самі.

Катерина ШИПКО.
  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>