Чим живе звичайна студентська родина? Молоді люди вчаться, святкують, подорожують (якщо мають можливості), шукають роботу, народжують дітей та намагаються встигнути все водночас. Зрозуміло, що мало хто з них серйозно сподівається на державну допомогу в улаштуванні свого життя. Аж якось мені додому подзвонили з центру громадських опитувань та здивували: «А чи знаєте ви, що політиком Х було зроблено у підтримку молодих сімей?», «Чи відчуваєте ви як студент підтримку держави»? Довелося напружувати мозок та згадувати. Але згадувати виявилося нічого. Саме тому ми з друзями роздрукували анкету та вирішили опитати сімейних київських студентів, щоб дізнатися, кому держава таки допомагає у їхньому молодому житті-бутті.
Переглянувши анкети, ми зрозуміли, що найбільше студентів турбує питання житла. Більшість студентських родин (63 відсотки) живуть з батьками. 28 відсотків можуть дозволити собі знімати помешкання, і лише 9 відсотків зі ста тих, хто мріє про власну квартиру, мають її, але пам'ятають, що це — подарунок батьків.
Одруження — серйозний крок, тому і хлопці, й дівчата із завмиранням серця чекають на реакцію батьків. Чи підтримають вони дітей у цьому рішенні морально та матеріально? Всупереч стереотипу, 55 відсотків родичів схвально зустріли наміри своїх чад одружитися. Третина батьків опитаних студентів змирилися з цим рішенням, і лише дев'ять відсотків були категорично проти одруження своїх дітей.
Кажуть, що закоханість завжди негативно впливає на навчання, і особливо на успішність студентів. А якщо закоханість переросла в шлюб? Як з'ясувалося, лише у 18 відсотків опитаних новий статус на успішність не вплинув. Чверть студентів почали вчитися краще, а у половини опитаних успішність погіршилася. Причиною цього може бути і збільшення обов'язків (студенти активніше починають шукати підробіток, у декого народжується дитина), і зміна пріоритетів, коли «п'ятірка» вже не здається такою важливою.
У п'ятої частини опитаних студентських сімей уже є діти, ще 18 відсотків молодих родин планують мати дітей найближчим часом. А більшість опитаних відкладають народження дитини на невизначений термін — очевидно, до того часу, коли закінчать навчання, стануть на ноги, знайдуть власне житло чи стабільну роботу. Вірогідно, впливає на це рішення і те, що при переважній більшості українських навчальних закладів немає дитячих садків.
Цікаво, що жоден респондент не сказав, що взагалі не збирається мати дітей.
У нашій державі діє програма молодіжного житлового кредитування. Проте жоден із 50 опитаних нами «сімейних» студентів нею не скористався. Причина — у складності отримання кредитів та у високому ступені ризику (принаймні так відповіли наші респонденти).
Саме тому сто відсотків (!) опитаних студентських сімей відповіли, що не відчувають державної допомоги. Натомість активно допомагають молодим сім'ям... Хто? Правильно, батьки молодих людей. Жодна студентська пара не відповіла, що вони самі повністю забезпечують себе. 82 відсотки опитаних частково заробляють на себе (при цьому частину грошей вони беруть у батьків), а 18 відсотків опитаних визнають, що цілком залежні матеріально від своїх батьків.
Проведене опитування не може вважатися соціологічним, але вказати на певні тенденції у житті студентських сімей може. Висновки, як то кажуть, робіть самі.
Катерина ШИПКО.