Дев'ять років тому він, як кажуть правоохоронці, поклав погони на стіл. Незвично було ступати в невідомість заслуженого відпочинку після важких, але динамічних міліцейських буднів — на перших порах таки «муляло» пенсійне посвідчення в кишені чоловіка у розквіті сил. Ще й тепер, зізнається Валентин Володимирович, він «ночами ходить на роботу» — сниться, що продовжує розслідувати кримінальні справи.
Хто знає, як повернулося б життя на пенсії, якби колишній слідчий, готуючись до першої річниці від дня народження внучки Насті, не відкрив у собі кондитерські здібності. Щоправда, ними його творчі можливості не обмежуються — він ще вправно володіє пензлем, віртуозно різьбить по дереву, добре знається на будівництві. Змайстроване ним з кедрового дерева подружнє ложе пасувало б і королівському алькову, а шикарній ексклюзивній буді, спорудженій для улюбленця родини — середньоазійського вівчура Флобера, очевидно, позаздрять найтитулованіші пси.