У розпал зими, коли на людину нападають численні інфекційні захворювання, зокрема грип, безліч людей думають: а може, треба було все-таки ризикнути і «прищепитися»? Або ж, навпаки, радіють: ось я зробив щеплення — тепер точно не захворію. Це якщо говорити про логіку дорослих пацієнтів. А для мам маленьких дітей щеплення — одна з головних причин «тихої» війни між медиками і батьками. Мами хочуть будь-що уникнути щеплень своїх дітей або принаймні зменшити кількість таких процедур, а лікарі називають псевдоспеціалістами всіх, хто заперечує важливість щеплень. Узагалі-то дискусія ця зовсім не нова. Вже понад 200 років людство «щепить» себе від найрізноманітніших болячок, а оскільки постійно з'являються нові захворювання, то процес вироблення-випробування-застосування вакцин став на надійний конвеєр. І навіть у найрозвиненіших країнах світу також немає цілковитої одностайності щодо щеплень, адже «прищепити» себе від усього і назавжди людина все одно не зможе. Проте боротися треба, адже інфекційні хвороби досі залишаються однією з головних причин смертності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, саме «на совісті» інфекцій 30 відсотків усіх смертей, які щорічно реєструються у світі. Найбільш небезпечними є гострі інфекції дихальних шляхів, насамперед грип і пневмонія, кишкові інфекції, туберкульоз, вірусний гепатит В, малярія, вірус імунодефіциту людини. За прогнозами ВООЗ, спалах нових або тих інфекцій, що повернулися, може відбутися в будь-який час у будь-якій точці світу. З природи до людей майже щорічно заносяться нові мікроорганізми. В останній час такими стали вірус Ебола, вірус мавпячої віспи, коронавірус, носіями якого були кажани (він викликав атипову пневмонію), пташиний грип тощо. Проте медична наука і світова політика імунізації досі не знайшли спільного шляху подолання масових інфекційних хвороб.