Щоб поталанило таланту

      Сьогодні в Україні налічується близько 11 мільйонів громадян у віці 14—28 років. Саме для розвитку обдарованості та талантів молоді передбачено прийняття Державної програми підтримки обдарованої молоді на 2006—2010 роки. А розумних і талановитих дітей в Україні чимало, адже лише 2006 року переможцями Всеукраїнських учнівських олімпіад із базових дисциплін стали 1011 старшокласників. До речі, за результатами четвертого етапу загальноукраїнських олімпіад 2006 року вперше 150 школярів отримали стипендії Президента України Віктора Ющенка (435 гривень щомісяця терміном на один рік). Також минулого року в міжнародних учнівських олімпіадах із математики, фізики, хімії, біології, екології та інформатики брали участь 26 школярів з України, з них 24 стали медалістами. З цих нагород було чотири «золоті» медалі, десять «срібних» і десять «бронзових». А ще ж є переможці  численних конкурсів, зокрема Малої академії наук. «Україна молода» вирішила взяти інформаційне шефство над такими юнаками та дівчатами і в наступних номерах газети ми обов'язково розповімо про їхні здобутки.

      У наукових працях, присвячених здібностям і таланту в дитячі роки, наголошується, що розумові здібності дитини ні в якому разі не можна залишати без уваги. Проте часто лише в музиці, малюванні й деяких видах спорту дорослі сприймають ранні досягнення як реальну запоруку успіхів у майбутньому. Що ж до дітей з незвичайними інтелектуальними здібностями, то вчителі часто втомлюються від таких «розумників». А батьки й дідусі-бабусі навіть лякаються, коли дитина до ночі читає якісь книги, щось записує і «зазубрює».

       Звісно, розумові здібності в дитинстві ще не гарантують того, що в дорослому віці у такої людини розвинеться соціально важливий талант, проте все-таки не варто таку дитину, нібито для її ж блага, «ставити на місце». До речі, засновник кібернетики Норберт Вінер (1894—1964) у 12 років... вступив до університету, а у 14 уже мав першу вчену ступінь. Він написав автобіографічну книгу під назвою «Колишній вундеркінд», у якій подякував своїм батькам, котрі підтримали його нестандартні темпи опанування знань.

      У  2004 році у Відні розпочала свою діяльність Європейська освітня ініціатива для Центральної і Східної Європи. Метою цієї організації стало не надання грантів чи стипендій «для СНД» (ефективність яких уже давно багато західних експертів ставить під сумнів), а проведення навчальних курсів із філософії, політології, права для молоді з посткомуністичних країн. «Сьогодні очевидно, що примітивне копіювання західного життя без міцного освітнього фундаменту в країнах колишнього СРСР призвело не до прогресу, а до дикого капіталізму і корупції», — заявив президент згаданої організації Даміан фон Стауффенберг. Справді, коли в людини вже є власні маєтки, рахунки в численних банках тощо, вона, зрештою, замислюється: а що ж далі? А далі — освіта, мистецтво, історія, архітектура. І пошук людей, які можуть конвертувати матеріальні ресурси в нетлінні цінності. Адже саме такі особистості в усі часи були найбільш «дефіцитними».

      Філософи, психологи, лікарі, письменники всіх епох намагалися розгадати загадку геніальності. Навколо багатьох імен і досі не вщухли суперечки —  геніями були ці люди чи ні. На початку ХХ століття було проведено дослідження щодо  «кількості геніїв» за всю історію людства. І виявилося, що звання «геній» заслуговують лише 400 осіб. Для п'ятитисячної історії цивілізації негусто: трохи менше одного «беззаперечного» генія на десятиліття на все людство.

      Серед дослідників людської геніальності є чимало прихильників теорії успадкування таланту. Згідно з цією теорією, геніальність поступово накопичується з покоління в покоління. З'ясувалося, що є чимало фактів, які підтверджують цю ідею. Наприклад, у генеалогічному дереві Йоганна Себастьяна Баха (1685—1750) було 56 музикантів, із них двадцять — блискучі музичні виконавці. У поколінні швейцарських математиків Бернуллі протягом двох сторіч було відзначено 14 значних учених. Висока «щільність» талантів була в родинах Тиціана, Дарвіна, Штрауса, Кюрі.

      Щоправда, з іншого боку, факт «спадкової» геніальності не підтверджується. Наприклад, є генії — вихідці зi звичайних родин, де щонайменше у трьох-чотирьох попередніх поколіннях не було видатних осіб. На жаль, корені генеалогічного дерева простих родин, як правило, встановити складно. А це було б важливим для підтвердження тієї чи іншої генетичної гіпотези геніальності. Адже, згідно з однією із них, «Божий дар» може несподівано загорятися лише на окремих сходинках генеалогічної драбини і зовсім «не працювати» на решті з них.

      Якщо генії — це випадки дуже рідкісні й унікальні, то обдарованих людей багато. І, ясна річ, перспектива для розвитку певного таланту закладається ще в ранньому дитинстві. Згідно зі стандартними педагогічними визначеннями, «обдарованість — це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності».

      Педагоги і психологи розрізняють кілька видів обдарованості. Серед них є соціальна або лідерська — з таких дітей виростають талановиті керівники. Існує також художня (музична, образотворча, сценічна, літературна) обдарованість — ці діти стають блискучими співаками, акторами, художниками, письменниками. Психомоторне обдарування, тобто спортивні здібності, дає дитині шанс у майбутньому стати спортивною зіркою. Інтелектуальна обдарованість, а саме —здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти, передбачає, що такі діти можуть бути прекрасними науковцями та викладачами. Обдарованість академічна  — це надзвичайна здатність до навчання взагалі, отож такі діти в майбутньому можуть стати відмінними фахівцями у дуже багатьох галузях. І, нарешті, існує творче обдарування, яке полягає в нестандартному баченні світу і нешаблонному мисленні. Дітям останньої категорії через свою відмінність від інших часто найважче досягти поставленої мети, і це, власне, той випадок, про який кажуть: «Таланту потрібно допомагати».

      Концепцією Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006—2010 роки передбачено щорічну державну підтримку в розмірі 15 мільйонів гривень для створення до 2010 року загальнонаціональної системи пошуку, розвитку, підтримки обдарованої молоді та сприятливих умов для реалізації їхніх здібностей в Україні. А це — і поліпшення матеріально-технічної бази бібліотек, шкіл та позашкільних закладів, науково-дослідницької та експериментальної бази університетів. Словом, усього того, що потребує обдарована дитина, аби «конвертувати» свій талант у якусь практичну діяльність для блага рідної держави. Загалом до 2010 року передбачається виділити для розвитку обдарованих дітей 170 мільйонів гривень. Правильніше було б сказати навіть не «виділити», а інвестувати. Бо інвестиція в дітей, та ще й здібних, — це цілком перспективне капіталовкладення.