«Пиріжок» із дустом

30.01.2007
«Пиріжок» із дустом

«Зайвої» хімії не всі позбуваються цивілізовано. (Фото Укрінформ.)

      Дикунська «мода» викидати непотріб у найближчі лісосмуги чи просто на узбіччя доріг на Полтавщині набирає все загрозливіших форм: днями за якихось дві сотні метрів від автомагістралі Київ—Харків поблизу села Шершнівки Лубенського району було виявлено 2,5 тонни «безгоспних» отрутохімікатів. З огляду на стан тари і власне хімікалій не всі з них удалося ідентифікувати. Але й ті, що розпізнали, дають уявлення про масштаби потенційної небезпеки для довкілля та здоров'я людей. Окрім гранозану, серед того смердючого «скарбу», який, з усього видно, вивозили сюди потайки двома вантажівками і розвантажували вручну, знайшли сумнозвісний ДДТ, тобто давно заборонений для використання дуст...

      Представники місцевої влади одразу забили на сполох. Тож викликані з Полтави фахівці спеціальної воєнізованої аварійно-рятувальної частини мерщій прибрали ту гидоту і «законсервували» її, так би мовити, до кращих часів у металеві резервуари відомої фірми-постачальника засобів захисту рослин, представництво якої розташоване не території району. А правоохоронці зараз шукають тих, хто на початку pоку Свині так підступно «насвинячив» фактично на узбіччі стратегічної транспортної артерії.

      За офіційними даними, станом на 1 січня ц. р. непридатних для використання хімікатів на Полтавщині накопичилося 782,5 тонни, причому більш як половина згаданого вкрай небезпечного вантажу зберігається у місті Хорол, на складах колишньої райсільгоспхімії, куди їх ще за радянських часів звозили з усієї області. Поволі той «безрозмірний» могильник хімзасобів став справжнісінькою бомбою уповільненої дії.

      Зараз же навіть при бажанні цілком легально позбутися отрутохімікатного непотребу вивозити його практично нікуди. Складувати такі відходи в традиційних «точках» хімічного виробництва та зберігання його відходів за межами свого регіону сьогодні не дозволяють тамтешні екологи і громадськість — їм і своїх «див» чарівниці-хімії вистачає... З іншого боку, вимоги до екологічної безпеки територій і робочих місць зростають, штрафи за будь-які відхилення від теперішніх норм і стандартів  збільшуються. От і виникає спокуса позбутися головного болю подібним варварським «підкиданням» отрути під ніс близьким чи далеким сусідам...

      За таких умов проблема нейтралізації небезпечних залишків суцільної хімізації сільського господарства в аграрній області постала особливо гостро. Після багаторічних розмов справа з її вирішенням нарешті зрушила з мертвої точки. За кошти з бюджету Полтавщини на харківському підприємстві «Енергосталь» уже почали виготовляти унікальну дослідно-промислову установку зі знешкодження заборонених, невизначених та непридатних для використання отрутохімікатів. З них під дією високих температур вилучатимуть отруйні сполуки і перероблятимуть на газ метан i нетоксичні випари. Не менш важливо й те, що установка буде мобільною (її перевозитимуть тягачем), а значить, відпаде необхідність транспортувати на великі відстані саму отруту.

      Щоправда, виділених Полтавською обласною радою, згідно з регіональною галузевою програмою поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на 2006—2010 роки, коштів на повноцінне фінансування проекту створення згаданої установки поки що не вистачає. В області сподіваються на грошові вливання задля його реалізації з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Бо ж зволікання з ліквідацією подібних вогнищ підвищеної хімічної небезпеки лише сприяє розповзанню останніх територією, яку дехто називає «екологічним стандартом» України, і, врешті-решт, обійдеться незрівнянно дорожче сьогоднішніх затрат на їхнє «гасіння».