У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
Віднедавна в Чечні більше немає дитячих будинків. Це, звісно, не значить, що тут більше немає сиріт — просто відтепер дітям шукатимуть інше місце «дислокації». Закрити всі дитбудинки на території республіки наказав прем'єр Чечні Рамзан Кадиров, а всіх сиріт мають роздати на виховання родичам.
Одіозний лідер Чечнi мотивує це тим, що існування дитячих будинків суперечить традиціям чеченського народу. На думку Кадирова, у чеченців ніколи навіть не існувало слова «притулок» чи схожого поняття, адже, мовляв, ще 20 років тому родичам було соромно не мати можливості виховати дитину. «Ми чеченці, а за нашими звичаями, категорично забороняється віддавати дітей чи старих людей у притулки. Це завжди вважалося ганьбою для роду! І я хочу, аби наші діти росли в сім'ях і знали традиції свого народу», — цитує Кадирова сайт «Кавказький вузол». Тепер у Чечні існуватиме лише один розподільник, призначений для сиріт, яких ніхто не хоче забирати. А для тих, хто зголосилися виховувати «кровинку» в сімейному колі, існує спеціальна державна програма. Уже створено спеціальну комісію, яка розшукує родичів сиріт, вивчає фінансові можливості цих родин і за потреби допомагає. Як зазначає «Німецька хвиля», сьогодні у п'яти дитячих будинках-інтернатах перебуває 375 дітей. Серед них є повні сироти, котрі втратили батьків під час війни, але є і вихованці, в яких живі й батько, й мати.
В Україні проблему сирітства закриттям дитбудинків не вирішити. У нас взялися за реформування системи інтернатних закладів. Ще попередні уряди розробили Державну програму, за якою у закладах виховання буде не більше 50 дітей, а перевага надаватиметься дитячим будинкам сімейного типу та національному усиновленню. Сьогоднішня статистика вже ліпша за нещодавню: цього року, за даними Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, 1302 дитини були влаштовані в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу. Нині в Україні функціонує 183 дитячих будинків сімейного типу та 309 прийомних сімей. Зростає і кількість охочих усиновити дитинку. Голова Державної служби для сім'ї, дітей та молоді Світлана Толстоухова зазначає: 2005 року в центри звернулося 400 батьків, які захотіли всиновити дитину, а минулого року — вже 3,5 тисячі.
І все ж допомоги потребує ще чимало малюків. За даними Мінсім'ї, в Україні понад 100 тисяч дітей, позбавлених батьківського піклування, однак усиновити можна лише 26 тисяч. На заваді стоять юридичні перепони.
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>